Jeep DJ

Jeep DJ
Загальні дані
Виробник: Willys Motors (1955–1962)
Kaiser Jeep (1963–1970)
American Motors Corporation (1970)
AM General (1971–1984)
Дизайн
Платформа: Jeep CJ
Двигуни
Various
На ринку
Наступник: Grumman LLV, Wrangler Unlimited, KurbWatt
Інше
Вантажопідйомність: 80 дюйм (2 032 мм) (Most)

Jeep DJ (також відомий як Dispatcher) — це задньопривідний варіант повнопривідної серії CJ. Виробництво почалося в 1955 році компанією Willys, яка була перейменована в Kaiser Jeep в 1963 році, і продовжила випуск моделі. У 1970 році American Motors Corporation (AMC) придбала збиткове підприємство Kaiser Jeep і заснувала підрозділ AM General, повністю дочірню компанію, яка виробляла DJ до 1984 року.

DJ-3A

[ред. | ред. код]

DJ-3A був представлений у 1955 році для 1956 модельного року. Був виконаний недорогий дизайн, оскільки він використовував існуючі деталі та технології Jeep.[1] На той час це був найдешевший серійний автомобіль, пропонований у США, з базовою ціною на 1956 рік 1'284 US$ (еквівалентно 13'800$ на 2022).[2] Він використовував стиль кузова старішого CJ-3A разом із двигуном L-134. На відміну від CJ-3A, він поставлявся з тришвидкісною механічною коробкою передач Borg-Warner T-96 із перемиканням на колонці або в підлозі.

Він пропонувався з багатьма різними варіантами кузова, включаючи м'який верх, металевий верх або повністю в кузові фургонного типу з розсувними дверьми.[3] Маркетинг був зосереджений на тому, що він «ідеальний для економічних поставок» і «для безтурботних ділових та розважних транспортувань»[4]. Однією з моделей була автівка для доставки пошти з розташуванням водія праворуч для зручності дотягування до поштових скриньок[5].

На початку 1959 року компанія Willys представила Jeep Gala експортним ринкам і користувачам, які бажали маневрених розмірів і відкритого кузова, але не потребували повного приводу[6]. Ця модель набула популярності як «fun car» («машина для веселощів») на курортах Гаваїв, Мексики та островів Карибського басейну. Його оздоблювали рожевим, зеленим або блакитним кольорами з тканиною на сидіннях та даху в тон фарбікузова з білими смугами, а також з бахромою зверху[6].

Восени 1959 року аналогічна модель під назвою Jeep Surrey була представлена на ринку США[7]. Основним цільовим ринком були курортні готелі та бази відпочинку[8]. Він також служив недорогим транспортним засобом для оренди гоельними постояльцями. Surrey поставлявся зі стандартним смугастим тканинним верхом, а також відповідним смугасто-кольоровим покриттям для запасного колеса, що рекламувалося як «континентальний комплект»[en][9].

  • 1964 DJ-3A Surrey
    1964 DJ-3A Surrey
  • 1964 DJ-3A Surrey
    1964 DJ-3A Surrey
  • 1964 DJ-3A Surrey
    1964 DJ-3A Surrey
  • 1964 DJ-3A Surrey
    1964 DJ-3A Surrey

DJ-5 та DJ-6

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
продукція AM General
( з брошури про компанію )
зображення розвізних DJ-5, FJ-8, FJ-9

У 1965 році DJ-3A був замінений на DJ-5 Dispatcher 100 з правим кермом. Він базувався на CJ-5 і використовував двигуни Hurricane та Dauntless. Модель DJ-6 з довшою колісною базою 20-дюймів (508 мм) виготовлялася з 1965 по 1973 рік разом із CJ-6, який використовувався як база.

DJ-5A – DJ-5M

[ред. | ред. код]
Jeep DJ 1983 року випуску, з правим кермом, з розсувними бічними дверима, у 2011 р.

У 1968 році Поштова служба Сполучених Штатів провела конкурс на вибір легкого транспортного засобу для доставки, оцінювались: Ford Bronco, International Harvester Scout, і Jeep Dispatcher 100 (DJ-5).

Загальні риси

[ред. | ред. код]
Приладова панель і салон 1976 року DJ-5D

Моделі DJ-5, які використовувалися Поштою США, мали кермо з правої сторони (без підсилювача керма) і були легшими та менш міцними, ніж стандартні Jeep. Ці зміни включали використання C-канальних рейок рами (на відміну від коробчатих рейок у CJ-5), і, хоча капот мав ті самі розміри (і був взаємозамінним), він не мав посиленої конструкції, як у оригінального CJ. У стандартній комплектації було встановлено лише водійське сидіння та лоток для поштових листів. Ця зменшена споряджена вага в поєднанні з листовими ресорами, відмінними від інших моделей, дозволила перевозити більшу вагу вантажу позаду водія.

Металеві бічні двері також відкривалися та закривалися здигаючись, їх можна було зачинити під час руху. Вони підтримувалися кульковими підшипниками, які пролягали в каналі прямо під жолобом, а пластиковий фіксатор проходив у невеликому каналі вздовж корпусу. Зношений, пошкоджений або втрачений фіксатор може призвести до того, що двері відкинуться назовні, не зможуть зачепити гумовий упор на задньому бампері та повністю зісковзнуть з каналу (і автомобіля). Єдині задні двері на петлях забезпечували доступ від підлоги до нижньої частини жорсткого верху та були рівними ширині відкритого простору між колісними колодязями.

AM General використовував різноманітні силові установки під час виробництва. Випуск DJ було припинено в 1984 році з DJ-5M, який використовував 150 дюйм3 (2,5 л) чотирициліндровий рядний двигун AMC.

  • Jeep DJ-5 in USPS livery
    Jeep DJ-5 у лівреї USPS
  • DJ-5 in USPS livery
    DJ-5 у лівреї USPS
  • Jeep A M General DJ5M, US Mail van - geograph.org.uk
    AM General DJ-5M US Mail
  • DJ-5 in post USPS use with elongated grille
    DJ-5 пізний USPS з подовженою решіткою
  • DJ-5 in post USPS with large swinging rear door
    DJ-5 пізний USPS з великими поворотними задніми дверима
DJ-5x model summary
Модель Роки Виробник Кількість[10] Двигун Трансмісія
DJ-5A 1968–70 Kaiser Jeep 24,000 Chevrolet 153[11], 153 дюйм3 (2,5 л) Powerglide 2-sp AT
DJ-5B 1970–72 American Motors (1970)

& AM General (1971+) 		16,000 AMC I6, 232 дюйм3 (3,8 л) BorgWarner T-35, 3-sp AT
DJ-5C 1973–74 21,000 BorgWarner T-35 or M-11, 3-sp AT
DJ-5D 1975–76 13,000 TorqueFlite A727, 3-sp AT
DJ-5E 1976 350 Gould, Inc. DC traction motor and 18 kW-h lead-acid battery
DJ-5F 1977–78 6,000 AMC I6, 232 або 258 дюйм3 (3,8 або 4,2 л) TorqueFlite A727, 3-sp AT
DJ-5G 1979 9,000 Audi/VW EA831,[12] 121,1 дюйм3 (2,0 л) TorqueFlite A904, 3-sp AT
DJ-5L 1982 18,000 GM Iron Duke, 150,8 дюйм3 (2,5 л)
DJ-5M 1983–84 30,000 AMC I4, 150 дюйм3 (2,5 л)

DJ-5A

[ред. | ред. код]

DJ-5A був представлений у 1967 році, поклавши початок системі літер, що вказує на зміни в серії. Як спочатку вироблявся Kaiser Co., DJ-5A використовував стандартну передню частину CJ і був оснащений чотирициліндровим двигуном Chevrolet 153[en], яким користувався тогочасний Nova[11], і двошвидкісною автоматичною коробкою передач Powerglide з Т-подібною ручкою перемикання передач розташованою на підлозі поруч із сидінням водія. Основний кузов був єдиним блоком, схожим на попередній Jeep, коли він був оснащений жорстким металевим корпусом для екстремальних холодів.

У кузові не було вирізів для задніх коліс, що ускладнювало заміну шин, оскільки навіть коли рама була достатньо піднята від землі, вісь не опускалася настільки, щоб шина звільнилася від кузова. DJ-5A використовував стандартні 15-дюймові шини для легкових автомобілів, без можливості перевезення запасних. У той час як передній бампер мав стандартний дизайн CJ (хоча тонший і легший, ніж оригінальний), задній бампер мав унікальний дизайн, одну штамповану частину, яка проходила по всій ширині автомобіля. На кожному кінці була гумова пробка для розсувних дверей. Паливний бак на 10 галонів знаходився під задньою частиною кузова, прямо перед бампером.

DJ-5B

[ред. | ред. код]
Крупним планом решітка DJ-5 з унікальним дизайном із 5 отворів

Після того як American Motors придбала Kaiser-Jeep у 1970 році, двигун AMC Straight-6 замінив Chevy 153[11]. У 1971 році була представлена унікальна п'ятипрорізна решітка без поворотників, яка використовувалася тільки на поштових джипах. У моделі 1971 року решітка фактично простягається за передній край капота. Це дало більше місця для більшого двигуна та радіатора. Як і DJ-5A, хоч і нагадували серію CJ, вони були побудовані як повністю закриті задньопривідні автомобілі з розсувними бічними дверима (які можна було відкрити під час руху) і поворотними задніми дверима. Більшість моделей мали лише водійське сидіння та лоток для пошти на місці другого сидіння. Одним із удосконалень у порівнянні з попередніми джипами було встановлення задніх пружин за межами рейок рами, що забезпечувало більшу стабільність транспортного засобу з його закритим вантажним відсіком, особливо на швидкосному шосе. Більшість моделей також були оснащені диференціалом підвищеного тертя та потужним рульовим редуктором. Інші вдосконалення включають вентиляційний отвір у даху та вирізи навколо задніх шин.

DJ-5E Electruck

[ред. | ред. код]
DJ-5E Electruck у лівреї USPS у дослідницькому центрі Гленна NASA

Компанія American Motors експериментувала з електромобілями і, починаючи з 1974 року, масово виробляла DJ-5E, задньопривідний електрофургон, також відомий як Electruck[13].

Подібний за зовнішнім виглядом і більшістю своїх розмірів, DJ-5E живився від комплекту з двох 27-вольтових свинцево-кислотних батарей з 54-вольтовим 30 гальм. к. с. (22 кВт; 30 PS) комбінованим двигуном постійного струму з електронним регулюванням, що вироблявся Gould Electronics[14]. Поштова служба США придбала 352 автомобілів для використання в містах із серйозним забрудненням повітря[15]. Electruck міг рухатися зі швидкістю 33 миля/год (53 км/год) з дальністю 29 миля (47 км), при цьому 20 % заряду акумулятора все ще залишається в резерві[15].

Кількість вироблених моделей

[ред. | ред. код]
  • DJ-3A (1955–65): 134 дюйм3 (2,2 л) Willys Go Devil straight-4 L-head engine, three-speed manual
  • DJ-5 (1965–67): 134 дюйм3 (2,2 л) Willys Hurricane straight-4 F-head engine, three-speed manual
  • DJ-5A (1968–70): 153 дюйм3 (2,5 л) Chevy Nova straight-4, two-speed Powerglide automatic
  • DJ-5B (1970–72): 232 дюйм3 (3,8 л) AMC Straight-6 engine, BorgWarner T-35 three-speed automatic
  • DJ-5C (1973–74): 232 дюйм3 (3,8 л) AMC Straight-6 engine, T-35 or M-11 automatic
  • DJ-5D (1975–76): 232 дюйм3 (3,8 л) AMC Straight-6 engine, 727 TorqueFlite automatic
  • DJ-5E (1976): Electruck Electric
  • DJ-5F (1977–78): 232 дюйм3 (3,8 л) or 258 дюйм3 (4,2 л) AMC Straight-6 engine, 727 TorqueFlite automatic
  • DJ-5G (1979): AMC (Audi) 121 дюйм3 (2,0 л) straight-4, 904 TorqueFlite automatic or 232 дюйм3 (3,8 л) or 258 дюйм3 (4,2 л) AMC Straight-6 engine, 727 TorqueFlite automatic
  • DJ-5L (1982): GM Iron Duke engine 151 дюйм3 (2,5 л) straight-4, Chrysler 904 transmission
  • DJ-5M (1983–84): 150 дюйм3 (2,5 л) AMC straight-4 engine, Chrysler 904 transmission

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Redmond, Derek (23 січня 2018). The DJ-3A Dispatcher Sibling of the CJ-3B, 1955-65. cj3b.info. Процитовано 9 грудня 2020.
  2. ↑ Can You Afford a Second Car?. Changing Times. April 1956. с. 18. Процитовано 10 серпня 2023. Also on the market is the Willys Dispatcher, cheapest of all production cars—foreign or American. Introduced this year, this two-wheel-drive passenger Jeep with two front seats, two side-positioned rear seats, canvas top and sides and four-cylinder motor costs $1,284.
  3. ↑ Light-Delivery Jeep with Two-Wheel Drive Has Sliding Doors. Popular Science. February 1956. с. 123. Процитовано 10 серпня 2023.
  4. ↑ Jeep History in the 1950s. jeep.com. Процитовано 9 грудня 2020.
  5. ↑ Jeep for Mail Carriers Mounts Steering Wheel on the Right. Popular Mechanics. 101 (3): 154. March 1954. Процитовано 9 грудня 2020.
  6. ↑ а б Statham, Steve (2002). Jeep Color History. MBI Publishing. с. 57. ISBN 9780760306369. Процитовано 12 листопада 2011. jeep gala.
  7. ↑ Fringe on Top. Popular Science. December 1959. с. 83. Процитовано 10 серпня 2023.
  8. ↑ Foster, Patrick R. (2004). The Story of Jeep. Krause Publications. с. 102. ISBN 9780873497350. Процитовано 12 листопада 2011.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Pink Jeep (advertisement). The New Yorker. Т. 35. 1959. Процитовано 12 листопада 2011.
  10. ↑ Willinger, Kurt; Gurney, Gene (1983). Appendix A: The U.S. Postal Service Jeep. American Jeep in war and peace. New York: Crown Publishers, Inc. с. 130—135. ISBN 0-517-54734-1. Процитовано 10 серпня 2023.
  11. ↑ а б в Martin, Murilee (26 січня 2013). Junkyard Find: 1968 Kaiser Jeep DJ-5A, With Factory Chevy Power. The Truth About Cars. Процитовано 10 серпня 2023.
  12. ↑ Martin, Murilee (22 січня 2013). Junkyard Find: 1979 AM General DJ-5G Jeep, With Factory Audi Power. The Truth About Cars. Процитовано 10 серпня 2023.
  13. ↑ Committee on Appropriations; House of Representatives; Ninety-fifth Congress; second session (1978). Department of the Interior and related agencies appropriations for 1979. U.S. Government Printing Office. с. 343. Процитовано 26 грудня 2010.
  14. ↑ Automobile club d'Italia (1977). World Cars 1977. Herald Books. с. 34. ISBN 9780910714099.
  15. ↑ а б Hyde, Charles K. (2009). Storied Independent Automakers: Nash, Hudson, and American Motors. Wayne State University Press. с. 222. ISBN 9780814334461. Процитовано 26 грудня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]
Jeep, концерну Stellantis (підрозділ Stellantis North America, 1945–наш час
Тип 1940ві 1950ті 1960ті 1970ті 1980ті 1990ті 2000ні 2010ті
5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4
Традиційний
міні SUV 		CJ-2A CJ-3A CJ-5
CJ-3B CJ-7 Wrangler YJ Wrangler TJ Wrangler JK
CJ-6 CJ-8 LJ Wrangler Unlimited JK
Dispatcher DJ-3A DJ-5/6
Кросовер Renegade
Compass MK
Patriot MK
компактний SUV VJ C101 C104 Cherokee XJ/Wagoneer XJ Cherokee KJ Cherokee KK Cherokee KL
SUV Willys Jeep Station Wagon Cherokee (SJ) G.Cherokee ZJ G.Cherokee WJ G.Cherokee WK G.Cherokee WK2
Wagoneer SJ G.Wagoneer Commander XK
компактний Пікап CJ-10 Comanche MJ
повнорозмірний Пікап Willys Jeep Truck
Gladiator Honcho/J10-20 Series
легка Вантажівка / Фургон Forward Control
Фургон / Мікроавтобус FJ-3/3A FJ-6/6A
Автомобіль Це незавершена стаття про автомобілі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.