Kinyongia adolfifriderici

Kinyongia adolfifriderici
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ігуаноподібні (Iguania)
Родина: Хамелеонові (Chamaeleonidae)
Рід: Kinyongia
Вид: K. adolfifriderici
Kinyongia adolfifriderici
(Sternfeld, 1912)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Chamaeleon adolfi-friderici
Chamaeleo adolfifriderici
Bradypodion adolfifriderici
Посилання
Вікісховище: Kinyongia adolfifriderici
Віківиди: Kinyongia adolfifriderici
ITIS: 719558
МСОП: 172578
NCBI: 414976

Kinyongia adolfifriderici — вид ігуаноподібних ящірок родини хамелеонових (Chamaeleonidae)[2]. Мешкає в Східній Африці. Вид названий на честь німецького дослідника Африки, герцога Адольфа Фрідріха Мекленбурзького[3].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Kinyongia adolfifriderici мешкають в гірських тропічних лісах Альбертінського рифту в провінціях Північне і Південне Ківу на сході ДР Конго, в лісах Бвінді і Кібале[en] на південному заході Уганди, в лісі Ньюнгве[en] на заході Руанди та в лісі Кібіра[en] на північному заході Бурунді, а також трапляються в низинних тропічних лісах в Руанді, Уганді і ДР Конго, зокрема в лісах Медьє та Ітурі[en]. Зустрічаються на висоті від 1000 до 2200 м над рівнем моря. Відкладають яйця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Kinyongia adolfifriderici: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 липня 2023
  2. Kinyongia adolfifriderici у Reptarium.cz Reptile Database
  3. Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Kinyongia adolfifriderici, p. 2).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • D.F. Hughes, Ch. Kusamba, M. Behangana & E. Greenbaum. Integrative taxonomy of the Central African forest chameleon, Kinyongia adolfifriderici (Sauria: Chamaeleonidae), reveals underestimated species diversity in the Albertine Rift. „Zoological Journal of the Linnean Society”. 181 (2), ss. 400–438, 2017. doi:10.1093/zoolinnean/zlx005.