Le Petit Futé

«Малий розу́мник» (фр. Le Petit Futé) — серія путівників, яку заснували в 1976 році студенти французької Вищої школи комерції (фр. Hautes études commerciales) Домінік Озіас і Жан-П'єр Лабурдет. Перша книга серії вийшла в Нансі та присвячена цьому місту. Наступні видання серії, що виходили французькою мовою, описували визначні місця великих французьких, а потім і європейських міст. Станом на 2008 рік у серії вийшло більше ніж 400 книг. Книги є дешевими, і вся серія орієнтована на туристів, яких не цікавить глибоке вивчення теми. Описані лише основні визначні місця, і доволі поверхово^[1]. Путівники серії згруповані в декілька категорій: за містами, за регіонами, за країнами, а також тематичні. У Франції головним конкурентом є серія «Путівник туриста» (Guide du routard).

Останнім часом путівники серії перекладаються китайською, польською та російською мовами.

Історія

Перше видання Petit Futé, путівника по адресах у місті Нансі, опублікували колишні студенти HEC Домінік Озіас і Жан-Поль Лабурдетт^[2] у 1976 році.^[3]^[4] З самого початку компанія будувала свою комерційну стратегію на розміщенні рекламних вставок у своїх публікаціях.^[5]

Примітки

↑ Многоголовые гиды, Коммерсантъ Деньги, 29 (684), 28.07.2008. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 10 лютого 2016.
↑ http://lexpansion.lexpress.fr/high-tech/la-caisse-des-depots-investit-dans-le-petit-fute_1431741.html. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |année= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |jour= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |mois= (можливо, |month=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |périodique= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titre= (можливо, |title=?) (довідка).
↑ Véronique Richebois (mars 2016). Le Petit Futé, quadra toujours en quête de data. Les Échos. Процитовано 5 février 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |jour= (довідка).
↑ Entretien avec Jean-Paul Labourdette, cofondateur, président de Petit Futé. www.presseedition.fr. Процитовано 24 січня 2018.
↑ Séverine Leboucher (juillet 2007). Qui sont les champions des guides de voyage : diversifer les revenus. www.journaldunet.com. Процитовано 5 février 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |jour= (довідка).

Посилання

Міжнародний сайт Petit Fute [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]

[1] Многоголовые гиды, Коммерсантъ Деньги, 29 (684), 28.07.2008. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 10 лютого 2016.

[Expansion_2010_10_05-2] ttp://lexpansion.lexpress.fr/high-tech/la-caisse-des-depots-investit-dans-le-petit-fute_1431741.html. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |année= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |jour= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |mois= (можливо, |month=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |périodique= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titre= (можливо, |title=?) (довідка).

[Richebois_2016_03_17-3] Véronique Richebois (mars 2016). Le Petit Futé, quadra toujours en quête de data. Les Échos. Процитовано 5 février 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |jour= (довідка).

[4] Entretien avec Jean-Paul Labourdette, cofondateur, président de Petit Futé. www.presseedition.fr. Процитовано 24 січня 2018.

[5] Séverine Leboucher (juillet 2007). Qui sont les champions des guides de voyage : diversifer les revenus. www.journaldunet.com. Процитовано 5 février 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |jour= (довідка).

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]