Liocleonus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Жуки цього роду мають середні та досить крупні розміри, довжина їх тіла сягає 12-21 мм. Основні ознаки[1]:
- головотрубка паралельнобічна, із широкою та глибокорю борозною посередині;
- очі вузькі;
- 1-й членик джгутика вусиків довший за 2-й;
- передньоспинка із трьома повздовжними борозенками, в середній з яких невеличкий кіль;
- передньоспинка кутовидна посередині заднього краю, з серединною ямкою поблизу заднього краю;
- надкрила паралельнобічні, біля основи не ширші за передньоспинку, їх довжина більше, ніж вдвічі, перевищує ширину на рівні плечей;
- 1-й членик задніх лапок довший за 2-й, 2-й не довший за дволопатевий 3-й лапки знизу вкриті губчастими підошвами;
- верх тіла у чорно-білих смужках та плямах;
- нижняя частина тіла і ноги густо вкриті світлими лусочками, черевце без голих чорних плям.
Вивчений для пустельного виду Liocleonus clathratus[1]. Його активні імаго з'являються у другій половині весни і живляться листям та молодими пагонами тамариксу, паруються і відкладають на кореневу шийку та корені яйця. Личинка живе у рослинних тканинах, які утворюють навколо неї гал розміром 2-3 см. Восени вона заляльковується, жук нового покоління вигризає отвір і виходить назовні.
Ареал роду охоплює південь Палеарктики: від Алжиру до Китаю, окремі знахідки на Північному Кавказі, в Закавказзі, у тропічній Азії[2].
У цьому роді описано два види[2]:
- Liocleonus clathratus (Olivier, 1807)
- Liocleonus umbrosus Chevrolat, 1873 — Іран, Пакистан, тропічна Азія
Liocleonus clathratus шкодить тамариксу у піскозакріплювальних та декоративних насадженнях[1].
- ↑ а б в Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 70-72
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 446. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.