Mammillaria longimamma | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Кактусові (Cactaceae) |
Підродина: | Cactoideae |
Рід: | Мамілярія (Mammillaria) |
Вид: | M. longimamma
|
Біноміальна назва | |
Mammillaria longimamma | |
Синоніми | |
Mammillaria uberiformis Zucc., 1837 |
Mammillaria longimamma (укр. Мамілярія довгососочкова, Мамілярія лонгімама)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Видова назва походить від лат. longa — довга і mamma — сосок і пов'язана з довжиною маміл (сосочків).[2]
Mammillaria longimamma є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Гуанахуато, Ідальго і Керетаро. Рослини зростають на висоті 1 000 — 2 400 метрів над рівнем моря на вапняках і вулканічних ґрунтах, серед низьких чагарників і рідкісної рослинності.
Рослина зазвичай одиночна, але пізніше починає кущитися в основі і утворює невеликі групи.
Орган | Опис |
Коріння | деякою мірою бульбове. |
Стебло | кулясте, 8-15 см заввишки і в діаметрі. |
Епідерміс | блискучо-зелений. |
Маміли | довгі, широко розташовані, м'які, циліндричні, еліптичні в поперечному розрізі, без молочного соку. |
Ареоли | |
Аксили | з рідким пухом. |
Центральні колючки | зазвичай одна, іноді 2-3, іноді відсутні, білуваті з темними кінцями, до 25 мм завдовжки. |
Радіальні колючки | 8-10, шило-подібні, прямі або слабо вигнуті, білі до блідо-коричневого відтінку, завдовжки 12-20 мм. |
Квіти | воронкоподібні, канарково-жовтого відтінку, 40-60 мм завдовжки і в діаметрі. |
Бутони | |
Зовнішні пелюстки | |
Внутрішні пелюстки | |
Тичинки | |
Маточка | |
Плоди | кулясті до яйцеподібних, жовтуваті, завдовжки 10-12 мм. |
Насіння | коричневе. |
Mammillaria longimamma вирощується і збирається як декоративна рослина. У культурі нескладна і при регулярній пересадці утворює досить великі колонії до 30 см і більше. Регулярні пересадки також покращують зовнішній вигляд рослини, оскільки колючки мають тенденцію чорніти з віком.
Mammillaria eriacantha входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи уразливих видів (VU).
Цей вид має обмежений, сильно фрагментований ареал (відомий в цілому у 20 субпопуляціях), площею близько 15 000 км², а також триваючий спад чисельності популяції у зв'язку з впливом тваринництва (витоптування худобою) і незаконною надмірною вирубкою.
Mammillaria longimamma зустрічається щонайменше в одній з природоохоронних територій.
У Мексиці ця рослина занесена до національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії „під загрозою“.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]
Цей вид першим був описаний Натаніелэм Бріттоном і Джозефом Роузом в роді Dolichothele, який відрізнявся від Mammillaria довгими сосками. Під назвою Dolichothele longimamma цей кактус також описаний у Курта Баккеберга. Згідно з останніми працями із систематики кактусових (Хант, Лютті) Dolichothele зведена до рівня підроду в роді Mammillaria.