Mammillaria mathildae | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Кактусові (Cactaceae) |
Підродина: | Cactoideae |
Рід: | Мамілярія (Mammillaria) |
Вид: | M. mathildae
|
Біноміальна назва | |
Mammillaria mathildae | |
Синоніми | |
Mammillaria fittkaui subsp. mathildae (Glass and R.A.Foster) Luthy, 1995 |
Mammillaria mathildae (укр. Мамілярія Матільди, Мамілярія матільда)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Видова назва дана на честь мексиканської збирачки кактусів Матільди Вагнер, що знайшла цей вид. Вона була дружиною Віллі Вагнера, що разом зі своїм дядьком Фернандо Шмоллєм заснував у місті Кадерейта-де Монтес (штат Керетаро, Мексика) ботанічний сад «Quinta Fernando Schmoll»[2].
Mammillaria mathildae є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штаті Керетаро. Рослини зростають на висоті від 1800 до 1900 метрів над рівнем моря. Цей вид має дуже специфічні вимоги до життєвого середовища. Він росте в каньйоні (Cañadas) серед вулканічних порід підняттів в залишках тропічних листяних лісів з елементами ксерофільної рослинності серед каменів і чагарників, разом з Ferocactus latispinus.
Рослини формують кластери.
Орган | Опис |
Коріння | волокнисте. |
Стебло | кулясте до сплюснуто-кулястого, 5—6 см заввишки, до 5 см в діаметрі. |
Епідерміс | |
Маміли | циліндричні або подовжено-ромбічні. |
Ареоли | |
Аксили | деякі з щетинками. |
Центральні колючки | 4—5, трохи вкриті пушком, червонувато-коричневі, 6—10 мм завдовжки, одна з гачком, інші прямі. |
Радіальні колючки | 9—11, схожі на волоски, білі, трохи вкриті пушком, 5—14 мм завдовжки. |
Квіти | рожево-білі, до 20 мм завдовжки. |
Бутони | |
Зовнішні пелюстки | |
Внутрішні пелюстки | |
Тичинки | |
Маточка | |
Плоди | червоні, завдовжки 6—7 мм. |
Насіння | коричнево-чорне. |
Цей вид вирощується як декоративна рослина, хоча не високо цінується колекціонерами.
Рослина досить невибаглива й добре відома в культурі з часу її відкриття у 1973 році, і насіння нерідкі в продажу.
Вирощування в культурі не становить труднощів, але в умовах помірного клімату вимагає максимально можливого сонячного розташування для нормального розвитку колючок. В іншому випадку може вирости зелена рослина з голими туберкулами.
Mammillaria mathildae входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів під загрозою зникнення (EN). У раніше опублікованому Червоному списку МСОП була віднесена до категорії уразливих видів (VU).
Вид має площу розміщення до 2 км², де він перебуває в п'яти місцях. Продовження урбанізації викликає вирубку в деяких з цих місць і є головною загрозою для цього виду. Існує свідоцтво незаконного збору в дикій природі, ймовірно, через цінність цього виду, викликану його рідкістю. З 2003 по 2006 рік спостерігалося скорочення чисельності рослин на 37 % у субпопуляції Juriquilla. Дослідження, проведені у 2009 році, нарахували 493 дорослих особини цього виду. Один приватний землевласник володіє землею, на якій мешкає майже 30 % дорослих рослин (133 особини на ділянці 15 х 25 м² в субпопуляції Juriquilla). Одна з основних субпопуляцій, La Cañada, перебуває в місці кам'яної шахти, яка ставить під загрозу її існування. Дві невеликі субпопуляції є в Національному парку Ель Сіматаріо.
У Мексиці ця рослина занесена до Національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «під загрозою зникнення».
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]
Mammillaria mathildae прийнята як окремий вид Андерсоном (2001), Пілбімом (1999), а також попередньо як вид Хантом (1999). Люті вважає його підвидом Mammillaria fittkaui (Mammillaria fittkaui subsp. mathildae (Glass and R. A. Foster) J. M. Luthy 1995).