Microcystis

Microcystis
Microcystis aeruginosa
Біологічна класифікація редагувати
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Ціанобактерії (Cyanobacteria)
Клас: Cyanophyceae
Ряд: Chroococcales
Родина: Microcystaceae
Рід: Microcystis
Kützing, 1833
Види

Див. нижче

Вікісховище: Microcystis

Microcystis — рід прісноводних ціанобактерій. Багато представників роду Microcystis можуть продукувати нейротоксини і гепатотоксини, такі як мікроцистини і ціанопептоліни. Екосистеми часто включають ізолятів, що продукують токсини, і що не продукують[1].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва Microcystis походить від грецьких слів[2] mikros (маленький) + kystis (міхур)

Фізична характеристика

[ред. | ред. код]
Колонії Microcystis плавають у колбі Ерленмеєра

Як випливає з етимології, Microcystis мають маленькі клітини (декілька мікрометрів у діаметрі), які містять везикули, наповнені газом (також відсутні окремі оболонки)[2]. Клітини зазвичай організовані в колонії (скупчення яких видно неозброєним оком), які спочатку мають сферичну форму, втрачаючи когерентність, з часом стають перфорованими або неправильної форми. Ці колонії пов'язані густим слизом, що складається зі складних полісахаридних сполук, які в свою чергу складаються з моносахаридів, таких як ксилоза, маноза, глюкоза, фукоза, галактоза і рамноза[3].

Екологія

[ред. | ред. код]
Колонія Microcystis wesenbergii під епіфлуоресцентним мікроскопом із зеленим підсвічуванням ДНК за допомогою SYTOX Green

У Північній Америці цвітіння Microcystis спричинило проблеми в багатьох прісноводних системах протягом останніх 20 років. Серед таких систем великі озера (Ері, Окічобі) і невеликі регіональні водні маси. У 2014 році виявлення токсину мікроцистину в очищеній воді міста Толідо (штат Огайо) призвело до припинення водопостачання понад 400 000 жителів. Прорив токсину в системі був пов'язаний із присутністю вірусу, який лізував клітини і вивільняв із них токсин[4].

Ризики для здоров'я

[ред. | ред. код]

Ціанобактерії можуть виробляти нейротоксини і гепатотоксини, такі як мікроцистини і ціанопептоліни[5][6]. Також повідомлялося, що Microcystis виробляли сполуку (або сполуки), які могли справляти порушення ендокринної системи[7].

Види

[ред. | ред. код]

Види Microcystis включають у себе:[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Rinta-Kanto, J. M.; Ouellette, A. J. A.; Boyer, G. L.; Twiss, M. R.; Bridgeman, T. B.; Wilhelm, S. W. (січень 2005). Quantification of Toxic Microcystis spp. during the 2003 and 2004 Blooms in Western Lake Erie using Quantitative Real-Time PCR. Environmental Science & Technology (англ.). 39 (11): 4198—4205. Bibcode:2005EnST...39.4198R. doi:10.1021/es048249u. ISSN 0013-936X. PMID 15984800. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  2. ↑ а б Cyanobacteria: Microcystis. The Silica Secchi Disk. Connecticut College: The SilicaSecchi Disk. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 15 січня 2022. [Архівовано 2008-03-26 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Thomas Rohrlack, Manfred Henning and Johannes-Günter Kohl (1999). Mechanisms of the inhibitory effect of the cyanobacterium Microcystis aeruginosa on Daphnia galeata's ingestion rate (PDF). Journal of Plankton Research. 73 (5): 980—984. doi:10.1021/np900818c. PMID 20405925. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2022. Процитовано 15 січня 2022. [Архівовано 2022-02-02 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Steffen, Morgan M.; Davis, Timothy W.; McKay, R. Michael L.; Bullerjahn, George S.; Krausfeldt, Lauren E.; Stough, Joshua M.A.; Neitzey, Michelle L.; Gilbert, Naomi E.; Boyer, Gregory L.; Johengen, Thomas H.; Gossiaux, Duane C. (20 червня 2017). Ecophysiological Examination of the Lake Erie Microcystis Bloom in 2014: Linkages between Biology and the Water Supply Shutdown of Toledo, OH. Environmental Science & Technology (англ.). 51 (12): 6745—6755. Bibcode:2017EnST...51.6745S. doi:10.1021/acs.est.7b00856. ISSN 0013-936X. PMID 28535339. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  5. ↑ Tooming-Klunderud, Ave (2007). On the Evolution of Nonribosomal Peptide Synthetase Gene Clusters in Cyanobacteria. University of Oslo. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 15 січня 2022.
  6. ↑ Karl Gademann, Cyril Portmann, Judith F. Blom, Michael Zeder and Friedrich Jüttner (2010). Multiple Toxin Production in the Cyanobacterium Microcystis: Isolation of the Toxic Protease Inhibitor Cyanopeptolin 1020 (PDF). J. Nat. Prod. 73 (5): 980—984. doi:10.1021/np900818c. PMID 20405925. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2022. Процитовано 15 січня 2022. [Архівовано 2022-02-02 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Rogers, Emily D.; Henry, Theodore B.; Twiner, Michael J.; Gouffon, Julia S.; McPherson, Jackson T.; Boyer, Gregory L.; Sayler, Gary S.; Wilhelm, Steven W. (березень 2011). Global Gene Expression Profiling in Larval Zebrafish Exposed to Microcystin-LR and Microcystis Reveals Endocrine Disrupting Effects of Cyanobacteria. Environmental Science & Technology (англ.). 45 (5): 1962—1969. Bibcode:2011EnST...45.1962R. doi:10.1021/es103538b. ISSN 0013-936X. PMID 21280650. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  8. ↑ Taxonomy Browser Genus: Microcystis. AlgaeBase. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.