Ornithogalum adseptentrionesvergentulum
| Ornithogalum adseptentrionesvergentulum | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Підродина: | Scilloideae |
| Триба: | Ornithogaleae |
| Рід: | Рястка (Ornithogalum) |
| Вид: | O. adseptentrionesvergentulum
|
| Біноміальна назва | |
| Ornithogalum adseptentrionesvergentulum U.Müll.-Doblies & D.Müll.-Doblies, 1996
| |
Ornithogalum adseptentrionesvergentulum — вид квіткових рослин роду рястка (Ornithogalum) родини холодкові (Asparagaceae).[1][2] Ornithogalum adseptentrionesvergentulum є одним з найменших цибулькових рослин в світі (до 3 см заввишки), і має найдовшу біномінальну назву серед рослин.
Вид є ендеміком Південно-Африканської Республіки. Зустрічається у Західній Капській провінції на північ від міста Лайнгсбург в західній частині пустелі Великий Кару.
Суцвіття складається з безлічі дрібних жовто-кремових квиток, що розкриваються послідовно.
Рослина росте у спекотній пустелі, де нечисленні опади (до 150 мм у рік) відзначені лише у зимовий період. Вегетація Ornithogalum adseptentrionesvergentulum проходить у зимовий, вологіший період, влітку рослина впадає у сплячку. Цибулина може знаходитись у ґрунті у стані спокою кілька років, поки не настане сприятлива для проростання погода.
Для економії вологи населяє південні схили пагорбів, що вкриті сірим сланцем. Тінь від пагорбів захищає рослину від прямого сонячного проміння та зберігає вологу у ґрунті.
- ↑ Roskov Y., Kunze T., Orrell T., Abucay L., Paglinawan L., Culham A., Bailly N., Kirk P., Bourgoin T., Baillargeon G., Decock W., De Wever A., Didžiulis V. (ed) (2014). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2014 Annual Checklist. Species 2000: Reading, UK. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2014.
- ↑ WCSP: World Checklist of Selected Plant Families. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 23 червня 2016.
|
Це незавершена стаття про холодкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
