Oticon
| Oticon | |
| Дата створення / заснування | 1904 |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва | дан. Oticon A/S |
| Країна |
 Данія |
| Член у | Linux Foundation[1] |
| Організаційно-правова форма | aktieselskab[2] |
| Власник | Demant A/Sd |
| Розташування штаб-квартири | Smørumd |
| Продукція | слуховий апарат |
| Офіційний сайт | |
 Oticon у Вікісховищі | |
Oticon — данська дочірня компанія «William Demant Holding Group», другий за величиною у світі виробник слухових апаратів. Розташована в Данії за межами столиці Копенгагена. Заснована в червні 1904 року в Оденсе Хансом Демант, дружина якого була слабочуюча.
Oticon має філії в різних країнах, має завод в Польщі, і має більш ніж 3000 співробітників по всьому світу.[3] Німецька філія була заснована в 1969 році в Гамбурзі.
- 1988—1998 Lars Kolind
- 1998—2008 Niels Jacobsen
- 2008— Søren Nielsen
Oticon панувала на ринку слухових апаратів Європи та США з 1958 по 1985 роки.[4] Традиція виробництва високоякісної продукції відповідно до технічних вимог підтримувалась фірмою під керівництвом Бенгта Сімонсена, Торбен Нільсена (віце-президента по технології та продукції) і ще двох директорів.[4] Завушний слуховий апарат мав дві переваги: грамотна технологія і розумна ціна.[4]
Невелика американська компанія Starkey в 1985 році вперше запропонувала ринку внутрішньовушні слухові апарати — вона змінила конфігурацію завушного слухового апарату так, що він перетворився на внутрішньовушний прилад.[4] Прилад став меншим, не впадав в очі, але якість звуку у нового приладу виявилася трохи нижчим — Starkey орієнтувалася на моду, а не на лікарів та лікарні, як Oticon.[4]
До виходу на ринок цієї новинки від Starkey, в компанії Oticon у міру зростання ринкового та фінансового успіху в корпоративній культурі зміцнювався дух ізоляціонізму і зарозумілості, а оскільки в компанії правили технарі, то при розробці чергового продукту упор був зроблений саме на технічну перевагу.[4]
Хоча Oticon, з командою Сімонсена, а також керівники виробничого напрямку відреагували на новинку агресивно та активно противилися просуванню цього товару — на їхню думку, новинка від Starkey з технічної точки зору поступалася їх продукції та, головне, не годилася для масового виробництва: кожен апарат доводилося індивідуально підганяти під розмір вуха покупця, — проте на ринку почався справжній бум внутрішньовушних апаратів, які вже в 1986 році заповнили 80% американського ринку.[4]
Період процвітання Oticon трагічно завершився, а виробничий стандарт змістився від завушних слухових апаратів до внутрішньовушних.[4] Частка Oticon на світовому ринку за один рік скоротилася з 15 до 9%, помітно впала виручка, Сімонсен разом з командою звільнився.[4]
В 1988 році, коли доходи компанії падали, президентом Oticon був призначений Ларі Колінд. В цій ситуації Колінд поступив цілком традиційно — скоротив витрати та підвищив продуктивність, що дало змогу вивести таким чином компанію з кризи.[5] Дуже швидко зрозумівши, що щоб не бути розчавленим такими конкурентами, як Sony, Siemens і Philips, Oticon необхідні глибші зміни. Вже першого січня 1990 Колінд підготував звернення до персоналу, про потребу в нових продуктах, для розробки яких потрібно «поєднання технічних досягнень з аудіології, психологією та уявою», що перед персоналом стоїть завдання «придумати немислиме і зробити це реальністю».[5] В заяві йшлося, що в майбутніх організаціях «працівники будуть мати всі можливості для особистісного та професійного зростання ... для творчої, результативної праці». Він доводив, що головним ворогом організації є організація і що тому необхідно скасувати формальні структури.[5] У Oticon не стало (і немає досі) немає посад і посадових інструкцій.[5] Нова команда відмовилася від колишньої ієрархічної структури та культури.[4] Замість офісів з'явилися мобільні робочі станції, всіляко заохочувалося співробітництво і навчання через прямий діалог з колегами та клієнтами.
За цим виникнула найзначніша в ряді нових розробок — перший у світі цифровий слуховий апарат DigiFocus, випущений в 1995 році.[5] За допомогою цього успішного продукту компанія отримала всі шанси витіснити з ринку колишні аналогові слухові апарати. До 1995 року прибуток Oticon зріс в десять разів у порівнянні з 1990 роком.[4]
У травні 1998 року Колінд пішов з посади президента, залишивши компанію в чудовому стані.[5] Хоча ринок слухових апаратів в 1990-х роках був статичним, продажі та прибутки Oticon сильно виросли, і в жовтні 2000 року Forbes Global назвав William Demant Holding (WDH), компанію-засновника Oticon, серед 20 найкращих компаній світу.[5] Найкращими компаніями світу визначаються компанії, в яких акції котируються на ринку, річний обсяг збуту становить не менше 500 000 000 доларів, і компанія протягом трьох останніх років демонструє високі темпи приросту доходів, які, за прогнозами біржових аналітиків, будуть зберігатися і в поточному році.[5] За останні 12 місяців акції WDH подорожчали в чотири рази, а прибутку компанії (одержувані тільки внаслідок Oticon) в останні вісім років щорічно збільшувалися на 25%.[5]
Хоча до початку 1990-х рр. Oticon зуміла відновити своє становище, але щоб розлучитися з минулим компанії довелося пройти через фінансову кризу, повну зміну керівництва і радикальну перебудову організації.
|
Зрілі лінії продуктів:
|
- ↑ https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
- ↑ Det Centrale Virksomhedsregister
- ↑ "Oticon Слухові апарати [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.]"
- ↑ а б в г д е ж и к л м Победить с помощью инноваций: Практическое руководство по управлению организационными изменениями и обновлениями / Майкл Ташмен, Чарльз О’Райли III: Альпина Паблишер; Москва; 2014 ISBN 978-5-9614-3497-2
- ↑ а б в г д е ж и к Роберт Дилтс, Энн Диринг, Джулиан Рассел. Альфа-лидерство. — СПб: Прайм-Еврознак, 2004 г. — 256 с. Тираж: 3000 экз. ISBN 5-93878-133-7, 0-470-84483-3
- Офіційний сайт фірми Oticon [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт: Велика Британія Oticon для NHS (NHS) [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.], яка містить інформаційні та навчальні ресурси як для NHS професіоналів з догляду за слухом, так і широкої громадськості
- Історія Oticon
- Oticon.com.ru [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]