POLD3

POLD3
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи POLD3, P66, P68, PPP1R128, polymerase (DNA) delta 3, accessory subunit, DNA polymerase delta 3, accessory subunit
Зовнішні ІД OMIM: 611415 MGI: 1915217 HomoloGene: 38202 GeneCards: POLD3
Пов'язані генетичні захворювання
колоректальний рак[1]
Реагує на сполуку
цитарабін, Флударабін, gemcitabine hydrochloride[2]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
10714
67967
Ensembl
ENSG00000077514
ENSMUSG00000030726
UniProt
Q15054
Q9EQ28
RefSeq (мРНК)
NM_006591
NM_001363597
NM_133692
NM_001368380
RefSeq (білок)
NP_006582
NP_001350526
NP_598453
NP_001355309
Локус (UCSC) Хр. 11: 74.49 – 74.67 Mb Хр. 7: 99.73 – 99.77 Mb
PubMed search [3] [4]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

POLD3 (англ. DNA polymerase delta 3, accessory subunit) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 466 амінокислот, а молекулярна маса — 51 400[6].

Послідовність амінокислот
1020304050
MADQLYLENIDEFVTDQNKIVTYKWLSYTLGVHVNQAKQMLYDYVERKRK
ENSGAQLHVTYLVSGSLIQNGHSCHKVAVVREDKLEAVKSKLAVTASIHV
YSIQKAMLKDSGPLFNTDYDILKSNLQNCSKFSAIQCAAAVPRAPAESSS
SSKKFEQSHLHMSSETQANNELTTNGHGPPASKQVSQQPKGIMGMFASKA
AAKTQETNKETKTEAKEVTNASAAGNKAPGKGNMMSNFFGKAAMNKFKVN
LDSEQAVKEEKIVEQPTVSVTEPKLATPAGLKKSSKKAEPVKVLQKEKKR
GKRVALSDDETKETENMRKKRRRIKLPESDSSEDEVFPDSPGAYEAESPS
PPPPPSPPLEPVPKTEPEPPSVKSSSGENKRKRKRVLKSKTYLDGEGCIV
TEKVYESESCTDSEEELNMKTSSVHRPPAMTVKKEPREERKGPKKGTAAL
GKANRQVSITGFFQRK

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як пошкодження ДНК, репарація ДНК, реплікація ДНК, ацетилювання, альтернативний сплайсинг. Локалізований у цитоплазмі, ядрі.

Література

[ред. | ред. код]
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Hughes P., Tratner I., Ducoux M., Piard K., Baldacci G. (1999). Isolation and identification of the third subunit of mammalian DNA polymerase delta by PCNA-affinity chromatography of mouse FM3A cell extracts. Nucleic Acids Res. 27: 2108—2114. PMID 10219083 DOI:10.1093/nar/27.10.2108
  • Mo J.-Y., Liu L., Leon A., Mazloum N., Lee M.Y.W.T. (2000). Evidence that DNA polymerase delta isolated by immunoaffinity chromatography exhibits high-molecular weight characteristics and is associated with the KIAA0039 protein and RPA. Biochemistry. 39: 7245—7254. PMID 10852724 DOI:10.1021/bi0000871
  • Liu L., Rodriguez-Belmonte E.M., Mazloum N., Xie B., Lee M.Y.W.T. (2003). Identification of a novel protein, PDIP38, that interacts with the p50 subunit of DNA polymerase delta and proliferating cell nuclear antigen. J. Biol. Chem. 278: 10041—10047. PMID 12522211 DOI:10.1074/jbc.M208694200
  • Liu G., Warbrick E. (2006). The p66 and p12 subunits of DNA polymerase delta are modified by ubiquitin and ubiquitin-like proteins. Biochem. Biophys. Res. Commun. 349: 360—366. PMID 16934752 DOI:10.1016/j.bbrc.2006.08.049
  • Meng X., Zhou Y., Lee E.Y., Lee M.Y., Frick D.N. (2010). The p12 subunit of human polymerase delta modulates the rate and fidelity of DNA synthesis. Biochemistry. 49: 3545—3554. PMID 20334433 DOI:10.1021/bi100042b

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Захворювання, генетично пов'язані з POLD3 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. ↑ Сполуки, які фізично взаємодіють з DNA polymerase delta 3, accessory subunit переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  3. ↑ Human PubMed Reference:.
  4. ↑ Mouse PubMed Reference:.
  5. ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:20932 (англ.) . Процитовано 8 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ UniProt, Q15054 (англ.) . Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]
Молекула міоглобіну Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.