Petalostigma pubescens

Petalostigma pubescens
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Picrodendraceae
Рід: Petalostigma
Вид:
P. pubescens
Біноміальна назва
Petalostigma pubescens
Синоніми

Petalostigma quadriloculare var. pubescens Müll.Arg.
Petalostigma quadriloculare var. nigrum Ewart & O.B.Davies
Petalostigma nummularium Airy Shaw

Petalostigma triloculare («Хінний кущ») — вид рослин порядку мальпігієцвіті (Malpighiales).

Будова

[ред. | ред. код]

Невелике дерево з густою кроною до 5-12 м заввишки з покрученим стовбуром. Листя вузьке еліптичне 2-6 см завдовжки та 1-2,5 см завширшки з глянцевою поверхнею зверху та сіруватими волосинками знизу. Дерево різностатеве, жовтувато-брунатні чоловічі квіти ростуть у суцвіттях по 3-4, тоді як жіночі окремо. Плід — кістянка, 12-17 мм в діаметрі. У кожній кісточці міститься по 4 насінини.[1]

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Розповсюдження рослини відбувається у три етапи:

  1. Птахи ему поїдають плоди дерева, розносячи кісточки з власними послідом. Дослідження показали, що через повільне перетравлення насіння дерева залишається у шлунку птахів до 72 годин. Що, зважаючи на міграційну поведінку ему, забезпечує рослині широкий ареал розповсюдження. В одному посліді може бути до 1200 насінин.
  2. Ендокарпій кісточки плоду при висиханні (як і у Petalostigma triloculare)[2] після 2-3 днів на сонці вибухає, розкидаючи насіння в різні боки на 1,5-2,5 м. Кісточки під деревом, що не пройшли травний тракт ему, вибухають з великою затримкою. Розкидання насіння збільшує шанси на проростання більшій кількості рослин, оскільки зменшується конкуренція між великою кількістю насіння в одному посліді ему.
  3. Мурахи (Rhytidoponera, Tetramorium, Iridomyrmex, Paratrecbina) збирають насіння до мурашника, оскільки кожна насінина містить поживний елайосом.[3]

Petalostigma pubescens як і інші дерева, чиє розповсюдження залежить від тварин (Crescentia alata, Sideroxylon grandiflorum), зменшення кількості симбіонтів суттєво впливає на виживання цього виду.[4]

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Росте від Австралії (​​Новий Південний Уельс, Квінсленд, Північна Територія, Західна Австралія) до Нової Гвінеї.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Аборигени збирають плоди для лікувальних цілей. Кора дуже гірка, використовувалася для лікування малярії, звідки походить назва «хінний кущ» за аналогією з хінним деревом.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. PlantNET - FloraOnline. plantnet.rbgsyd.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
  2. 1926-, Floyd, A. G. (Alexander Geoffrey), (2007). Rainforest trees of mainland south-eastern Australia (вид. Revised ed). Lismore, N.S.W.: Terania Rainforest Publishing. ISBN 9780958943673. OCLC 225411954.
  3. Esser, Karl (6 грудня 2012). Progress in Botany: Stuctural Botany Physiology Genetics Taxonomy Geobotany / Fortschritte der Botanik Struktur Physiologie Genetik Systematik Geobotanik (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783642770470. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
  4. Clifford, H. T.; Monteith, G. B. (1989). A Three Phase Seed Dispersal Mechanism in Australian Quinine Bush (Petalostigma pubescens Domin). Biotropica. Т. 21, № 3. с. 284—286. doi:10.2307/2388659. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 20 травня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]