Phreatophasma | |
---|---|
Огляд стегнової кістки з двох кутів | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Рід: | †Phreatophasma Yefremov, 1954 |
Вид: | †P. aenigmatum
|
Біноміальна назва | |
†Phreatophasma aenigmatum Yefremov, 1954
|
Phreatophasma — вимерлий рід синапсидів із середньої перми (приблизно 270 мільйонів років тому). Він включає лише один вид, Phreatophasma aenigmatum, який сам по собі відомий з однієї стегнової кістки, знайденої в шахті поблизу міста Белебей в Башкортостані. Оскільки вид базується на одному зразку з невеликою кількістю діагностичних анатомічних особливостей, залишається невизначеність щодо його місця у філогенії чотириногих. Спочатку інтерпретована в 1954 році палеонтологом Іваном Єфремовим як загадкова «тероморфна» синапсида (звідси її видова назва aenigmatum). Пізніше описаний як therapsid incertae sedis американським палеонтологом Альфредом Ромером у 1956 році, а потім як член родини базальних синапсидів під назвою Caseidae, починаючи з Еверетта С. Олсона в 1962 році. Пізніше класифікація Олсона була підтримана канадським палеонтологом Робертом Райсом у 1986 році та американським палеонтологом Робертом Л. Керроллом у 1988 році. Івахненеко та ін. (1997) і Maddin et al. (2008) обидва вважали Phreatophasma невизначеним синапсидом[1][2].
Голубєв (2000) висунув гіпотезу, що Phreatophasma — це не синапсид, а радше лепторофінова парарептилія, тісно пов1язана з Biarmica та Leptoropha (обидва з яких зараз вважаються сеймуріаморфами), оскільки всі три були знайдені в одній сукупності викопних решток і подібні анатомічно. Ще одним доказом, який підтверджує близьку спорідненість, було те, що всі троє були знайдені в перехідних морських відкладеннях у складі (Phreatophasma у плечоного- й мохуватко-вмісного вапняку, а Biarmica та Leptoropha у лагунних і дельтових відкладеннях)[3], умови, які не є типовими для наземних синапсидів, але можливий для напівводних сеймуріаморфів.
Останнє дослідження фреатофазми з використанням сучасних знань про посткраніальну анатомію синапсидів відхилило спорідненість між терапсидами та сеймуріаморфами[4]. Філогенетичний аналіз виявив, що цей вид є основним членом Caseidae, позиція, яка мала важливі наслідки для еволюції цієї родини. Це лише другий приклад казеїди з палео-помірного регіону Росії, і він не має тісного зв’язку з першим (тектон Ennatosaurus), що означає щонайменше дві різні події розповсюдження від палеоекваторіальних до помірних широт[4]. Це також означає, що ряд плезіоморфних характеристик казеїдів, включаючи малий розмір тіла та відносно довгу стегнову кістку, зберігалися аж до середини пермського періоду, коли казеїди були представлені великими травоїдними таксонами[4].