Poème électronique — електронний музичний твір Едгара Вареза, написаний 1958 р. для павільйону фірми Philips на Всесвітній виставці у Брюсселі[1]. Поема була частиною однойменної мультимедійної композиції, яка відтворювалася у павільйоні і мала звукову, відео- та світлову складові. У початковій версії Поема мала три звукові канали й була реалізована у лабораторії Philips у Ейндговені.
Проектом павільйону опікувався Ле Корбюзьє. Проте, оскільки він був сильно завантажений, значну частину координації проектом здійснював Яніс Ксенакіс, який також спроектував накриття павільйону[джерело?]. Роботу над звуковою доріжкою Варез розпочав 2 вересня 1957 р., а 21 грудня того ж року відбулася зустріч з представниками Philips, де їм представили фрагменти Поеми. Втім, вони були незадоволені твором, і Ле Корбюзьє довелось поставити їм ультиматум: якщо вони забажають відмовитися від участі Вареза, Ле Корбюзьє піде з проекту[2].
Під час Всесвітньої виставки звукова доріжка Поеми відтворювалася у просторовій проєкції через 11-канальну звукову систему[3] на 150—400 гучномовців (за різними джерелами[4]) і її супровожджувала відеодоріжка авторства Ле Корбюзьє. Окремі фрагменти звукової доріжки створив Янніс Ксенакіс[2].
Поема складалася з семи розділів[5]:
Час (с.) | Назва |
---|---|
0-60 | Походження (англ. Genesis) |
61-120 | З духу й матерії (англ. Of Spirit and Matter) |
121-204 | Від темряви до світанку (англ. From Darkness to Dawn) |
205-240 | Боги, створені людьми (англ. Man-Made Gods) |
241-300 | Як час формує цивілізацію (англ. How Time Moulds Civilization) |
301-360 | Гармонія! (англ. Harmony!) |
361-480 | Для всього людства (англ. To All Mankind) |