Protosteliida
| Protosteliida | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  Ceratiomixa sp.
| ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Родини
| ||||||||||
Посилання
| ||||||||||
|
Protosteliida або Protosteliales — група грибоподібних організмів з односпоровими плодовими тілами, що її виділяли як порядок. Порядок був одним-єдиним у класі Protostelea, який включали до міксоміцетових слизовиків. Види об'єднували в порядок за морфологічною ознакою — наявністю так званої спороносної ніжки[1]. 2009 року філогенетичні дослідження показали, що група складається щонайменше з шести ліній амебозоїв, відтоді її вважають поліфілетичною.
Першим відомим представником є цераціомікса чагарникова (Ceratiomyxa fruticulosa). Під час розмноження вона підіймає свої спори над поверхнею на т.зв. спороносних ніжках, що нагадують стеблини[2].
Наприкінці 1960-х років Ліндсі Олайв и Кармен Стоянович описали ще декілька видів мікроскопічних амеб, які також утворювали спори на ніжках. За цією ознакою їх виділили в окремий клас Protostelia (=Protosteliomycetes)[3].
1990 року Фредерік Шпігель показав, що два роди протостелід — протоспорангіум [=Protosporangium] і кластостеліум [=Clastostelium] — дуже схожі на міксоміцетів[4]. Це спостереження призвело до припущення, що протостеліди можуть бути проміжною еволюційною ланкою між лінією міксоміцетів та типовими амебами[5].
Однак філогенетичне дослідження Лори Чедвік і Фредеріка Шпігеля зі співавторами, яке було опубліковано 2009 року, показало, що протостеліди взагалі не утворюють монофілетичної групи, а складаються щонайменше з шести різних ліній, які розкидано між доволі віддаленими гілками супергрупи амебозоїв (Amoebozoa)[6]. Усі вони незалежно «винаходили» ніжку для піднесення спор над поверхнею субстрату, бо вона збільшує шанси для перенесення вітром[2].
Живуть на поверхні стовбурів мертвих дерев, на ґрунті серед опалого листя та органічних решток. Живляться бактеріями, цвіллю, дріжджовими грибками. Більшість видів малопомітні у природі, лише деякі з них мають вигляд білого нальоту на субстраті.
Трофічна стадія, як правило, складається з одноклітинних і неклітинних амебоїдних форм (так званих протопластів[усталений термін?]). Деякі види утворюють джгутикові протопласти[джерело?]. Нарешті, деякі роди мають трофічну стадію, що складається з багатоядерного плазмодію.
Спорангії утворюються безпосередньо з протопластів або з фрагментів плазмодію з порожнистими стеблами, що містять целюлозу. Їх легко відрізнити від справжніх грибів за тим, що плодоносні тіла не проростають із гіф.
- ↑ PROTOSTELIALES L.S. Olive, 1967 (ceratiomyxomycete and protosteliomycete fungi). BioImages: The Virtual Field-Guide (UK). Архів оригіналу за 6 серпня 2007. Процитовано 27 березня 2009. [Архівовано 2007-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Дмитрий Леонтьев (10.04.2019). Предложена первая филогенетическая классификация миксомицетов. «Элементы»: Новости науки. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.(рос.)
- ↑ Olive, L.S. (1970). The Mycetozoa: A revised classification. The Botanical Review. 36 (59). doi:10.1007/BF02859155.
- ↑ F. W. Spiegel (1990). Phylum Plasmodial Slime Molds, Class Protostelida. У L. Margulis та ін. (ред.). Handbook of Protoctista. с. 484—497. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|editor=(довідка) - ↑ Fiore-Donno AM, Nikolaev SI, Nelson M, Pawlowski J, Cavalier-Smith T, Baldauf SL (2009). Deep phylogeny and evolution of slime moulds (mycetozoa). Protist. 161: 55—70. doi:10.1016/j.protis.2009.05.002. PMID 19656720.
- ↑ Lora L. Shadwick, Frederick W. Spiegel, John D. L. Shadwick, Matthew W. Brown, Jeffrey D. Silberman (25 серпня 2009). Eumycetozoa = Amoebozoa?: SSUrDNA Phylogeny of Protosteloid Slime Molds and Its Significance for the Amoebozoan Supergroup. doi:10.1371/journal.pone.0006754.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)