Prunus maritima
| Prunus maritima | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Amygdaleae |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Слива (Prunus subg. Prunus) |
| Секція: | Prunus sect. Prunocerasus |
| Вид: | P. maritima
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus maritima Marshall, 1785
| |
Prunus maritima — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Це кущ, 10–25 дм, без шипів. Гілочки від густо запушених до майже голих. Листки опадні; ніжка 3–11 мм, зазвичай густоволосиста, рідше волосиста лише на адаксіальній (верх) поверхні; пластина еліптична, широкоеліптична чи оберненояйцеподібна, 3.5–7 × 2–4 см, абаксіальна поверхня зазвичай волосиста, іноді лише на жилках чи гола, адаксіальна — гола. Суцвіття — 2–4-квіткові, зонтикоподібні пучки. Квіти розпускаються до появи листя; гіпантій дзвоноподібний, 2.5–3.5 мм, зовні запушений; чашолистки від випростаних до розпростертих, яйцеподібні, 1.5–3.5 мм, краї цілі, іноді 2-роздільні на верхівках, поверхні волосисті; пелюстки білі, видовжено-оберненояйцеподібні, 3–8 мм. Кістянки червоні, жовті, темно-сині або пурпурно-чорні, кулясті, 11–18 мм, голі; мезокарпій м'ясистий; кісточки яйцеподібні, злегка приплюснуті. 2n = 16. Цвітіння: квітень–червень; плодоношення: серпень–жовтень[1].
Ареал: США ((Род-Айленд, Коннектикут, Делавер, Мен, Мериленд, Массачусетс, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Пенсільванія, Вірджинія). Діапазон висот: 0–30 метрів. Prunus maritima зустрічається вздовж атлантичного узбережжя Сполучених Штатів Америки на піщаних дюнах і бар'єрних островах, пляжах, піщаних полях, узбіччях доріг і прибережних пустирях; часто зустрічається також у міждюнній чагарниковій зоні[2].
Плоди споживаються сирими чи приготовленими; смак від слабко кислого до солодкого. Рослини мають розгалужену кореневу систему і можуть використовуватися для зв'язування піску вздовж узбережжя. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Рослина використовується як підщепа для персика культурного (Prunus persica)[3].
Прибережні курорти та відпочинок через туризм становлять особливу загрозу для Prunus maritima, він також піддається ризику витоптування. Цей вид присутній на охоронних територіях[2].
- ↑ Prunus ilicifolia. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 22.10.2022. (англ.)
- ↑ а б Pollard, R. P.; Rhodes, L.; Maxted, N. (2016). Prunus maritima. The IUCN. Процитовано 22.10.2022. (англ.)
- ↑ Prunus maritima. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 22.10.2022. (англ.)