RQ-20 Puma | |
---|---|
Тип | БПЛА, клас І, міні |
Розробник | США «AeroVironment» (Каліфорнія) |
Виробник | США |
Перший політ | 2007 |
Початок експлуатації | 2008[1] |
Основні експлуатанти | Армія США |
Вартість одиниці | 250 тис. дол. США |
Базова модель | FQM-151 Pointer |
RQ-20 Puma у Вікісховищі |
RQ-20 Puma (укр. «Пу́ма»)[a] — легкий безпілотний літальний апарат, створений американською компанією AeroVironment (перший політ — 2007 рік). Проєкт було реалізовано на базі FQM-151 Pointer з використанням напрацювань по БПЛА RQ-11 Raven.
Є найбільшим представником родини Small Unit Remote Scouting System (SURSS)[b], що також включає RQ-11 Raven і RQ-12 Wasp IV[en][2].
Кожна військова система RQ-20A має три льотних засоби і дві наземні станції.[3] Puma AE може використовуватись за суворих погодних умов, які покривають температуру в проміжку від -29 до 49 °C , швидкість вітру до 46 км/г і 2,5 см дощу за годину.[4]
Це невеликий літак-розвідник, який можна запустити прямо з руки. Літак здатний літати під управлінням оператора або орієнтуючись самостійно з використанням GPS-навігації. Тривалість польоту БЛА зросла більше ніж удвічі в порівнянні з попередниками. А в рамках реалізації експериментальної програми ВПС США зі створення нових джерел живлення для безпілотних апаратів він і зовсім показав рекордну для свого класу тривалість польоту понад 9 годин. На борту безпілотник може нести чотири камери спостереження, з яких дві камери — оптичні і дві камери, що працюють в інфрачервоному діапазоні.
БПЛА «Puma» спроєктований таким чином, що його підготовка до роботи займає лише декілька хвилин, а запуск проводиться за допомогою кидка рукою. Великий розмах крил і продумана конструкція дозволяють цьому апарату з пропелером в носовій частині злітати навіть за повної відсутності вітру.
Конструкція «Puma» така, що електричний мотор, бортовий контролер та інші елементи можна швидко замінити в польових умовах. Це є важливим в умовах проведення військових операцій.
Крім базового варіанту БПЛА, компанія «AeroVironment» розробила також його модернізовану версію. Оновлений варіант БПЛА отримав найменування RQ-20A Puma AE. Він призначений для ведення сухопутної та морської розвідки. Безпілотник обладнаний водонепроникним комплектом стабілізованих електрооптичних та інфрачервоних камер із високою роздільною здатністю і може виконувати посадку в режимі, близькому до вертикального, як на земну поверхню, так і на воду. Запуск апарату проводиться з руки. Керування здійснюється за допомогою стандартних портативних пультів.
У липні 2008 року Командування спеціальних операцій США підписало контракт з компанією «AeroVironment» на поставку таких всепогодних систем. У 2012 році Корпус морської піхоти США отримав перші безпілотні апарати цієї моделі[5].
У 2013 році компанія «AeroVironment» представила експериментальну версію безпілотного літального апарату «Puma», що отримує енергію від сонячних панелей. У прототипі «Puma» для перетворення сонячної енергії використані пропрієтарні ультратонкі сонячні панелі «Alta Devices», які дозволили досягти оптимального балансу між масою ЛА та ефективністю генерації енергії. Дрон важить приблизно 5,9 кг, завдяки чому транспортувати його з місця на місце може одна людина.
Випробування показали, що тривалість безперервного польоту з використанням сонячної енергії може перевищувати 9 годин. Завдяки цьому, на думку розробників, БПЛА ідеально підходить для ведення розвідки і спостереження. Дрону не потрібна інфраструктура для запуску, а міцний вологозахищений корпус забезпечує високу надійність.
У 2013 році Федеральне управління цивільної авіації США (англ. FAA - Federal Aviation Administration) видало дозвіл на комерційну експлуатацію «Puma» в арктичній зоні[6]. Випуск цих БПЛА у версії з сонячними батареями планувалось розпочати у 2014 році.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-03-21 у Wayback Machine.]