Reclinomonas

Reclinomonas

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

incertae sedis

Discoba
Клас: Jakobea
Ряд: Jakobida
Родина: Histionidae
Рід: Reclinomonas
Flavin & Nerad, 1993[1]
Види
  • R. americana Flavin & Nerad 1993
  • R. campanula (Penard 1921) Flavin & Nerad 1993
Посилання
Віківиди: Reclinomonas
NCBI: 48482

Reclinomonas — рід одноклітинних еукаріотів родини Histionidae.[2]

Таксономія

[ред. | ред. код]

Рід традиційно включає єдиний вид Reclinomonas americana. Проте деякими дослідниками запропоновано з роду Histiona перенести вид Reclinomonas campanula.

Одноклітинний організм завдовжки до 12 мкм. Має два джгутики. Вздовж однієї сторони клітини простягується добре помітна борозна, яка позначає вентральний бік організму. Reclinomonas веде сидячий спосіб життя. Клітина розташована у чашоподібній лоріці зі стеблом, яке прикріплюється до поверхні субстрату.

Reclinomonas розмножується поділом, після чого одна клітина успадковує батьківську лоріку, у той час як інша, меншого розміру, але з більшими джгутиками, плаває як зооспора. Зооспори осідають і будують для себе нову лоріку.

Поширення та екологія

[ред. | ред. код]

Прісноводний вид. Культури Reclinomonas americana виділені з водойм Північної Америки та Нової Зеландії. Живиться бактеріями.

Геном

[ред. | ред. код]

Reclinomonas americana був першим видом якобід, чий мітохондріальний геном секвенували 1997 року. Він містить 97 генів, 62 з них кодують білки. Згодом було досліджено геном інших якобід, і більшість незвичайних особливостей геному, що спостерігаються в Reclinomonas, виявилися типовими для якобід загалом[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Flavin, M. & T. A. Nerad. (1993). Reclinomonas americana n. g., n. sp., a new freshwater heterotrophic flagellate. J. Eukaryot. Microbiol. 40: 172-179.
  2. Shpak, M. та ін. (May 2008). The phylogeny and evolution of deoxyribonuclease II: an enzyme essential for lysosomal DNA degradation. Mol. Phylogenet. Evol. 47 (2): 841—54. doi:10.1016/j.ympev.2007.11.033. PMC 2600486. PMID 18226927. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
  3. Berg, J. M., et al. Biochemistry. Edition 6. Macmillan. 2010. pg. 505.