Rhinella icterica

Rhinella icterica

самець (зверху) і самиця (знизу)
самець (зверху) і самиця (знизу)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Родина: Ропухові (Bufonidae)
Рід: Rhinella
Вид: R. icterica
Біноміальна назва
Rhinella icterica
(Spix, 1824)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Синоніми
* Bufo ictericus Spix, 1824
  • Rhinella ictericus (Spix, 1824)
Посилання
Вікісховище: Rhinella icterica
Віківиди: Rhinella icterica
EOL: 330250
ITIS: 773717
МСОП: 54668
NCBI: 346450

Rhinella icterica — вид жаб родини ропухових (Bufonidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений на півдні та сході Бразилії, північному сході Аргентини (провінції Місьйонес і Коррієнтес) та сході Парагваю.[2] Мешкає, в основному, в атлантичному лісі, де трапляється у струмках та озерцях. Може траплятися також у різноманітних біоценозах від лісів до відкритих середовищ, таких як серрадо та савана, а також в урбанізованих територіях.

Опис

[ред. | ред. код]

Досить велика жаба, самці сягають 10-16,6 см завдовжки, самиці — 13,5-19 см. Самиці темно-коричневі з жовтою смугою вздовж хребта та численними жовтими неправильними плямами по тілі. Самці жовтого кольору з нечисленними чорними плямами. Черево біле з мармуровим візерунком з коричневих плям. Шкіра вкрита гладкими бородавками, особливо численними у самиць. Привушні залози добре розвинені, розташовані позаду очей і мають еліптичну форму. Вони містять отруту, що захижає твраину від хижаків.[3]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Активний хижак. Полює на комах, молюсків та інших безхребетних, рибу, дрібних плазунів, може поїдати дрібних гризунів та птахів. Цікаво, що жаба полює без шкоди для себе на скорпіонів, зокрема на найотруйнішого в Південній Америці Tityus serrulatus.

Розмножується вид між серпнем та січнем, залежно від регіону. Спаровування відбувається у водоймах без течії. Самець квакає впродовж ночі, щоб привернути увагу самиць. Самиця відкладає до тисячі ікринок.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Débora Silvano, Norman Scott, Lucy Aquino, Axel Kwet, Diego Baldo. (2010) Rhinella icterica: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 20 червня 2020
  2. ↑ Frost, Darrel R. (2015). Rhinella icterica (Spix, 1824). Amphibian Species of the World: an Online Reference. Version 6.0. American Museum of Natural History. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2015.
  3. ↑ Regis-Alves, Eduardo; Jared, Simone G. S.; Maurício, Beatriz; Mailho-Fontana, Pedro L.; Antoniazzi, Marta M.; Fleury-Curado, Maria Cecília; Brodie, Edmund D.; Jared, Carlos (1 жовтня 2017). Structural cutaneous adaptations for defense in toad (Rhinella icterica) parotoid macroglands. Toxicon (англ.). 137: 128—134. doi:10.1016/j.toxicon.2017.07.022. ISSN 0041-0101.


Жаба Це незавершена стаття з герпетології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.