Rubus bifrons | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Рід: | Ожина (Rubus) |
Вид: | R. bifrons
|
Біноміальна назва | |
Rubus bifrons Vest
|
Rubus bifrons — вид квіткових рослин родини трояндових (Rosaceae).
Це кущ, (3)10–50 дм, колючий. Стебла дугові, від рідко до густо запушених, не залозисті чи рідкісно залозисті; колючки помірно щільні, гачкуваті, 4–10 мм. Листки опадні чи напіввічнозелені, пальчасто складні; листочків 3–5, 6–15 × 4–9 см, краї від помірно до грубо зазубрених, верхівка гостра або загострена до коротко затупленої, абаксіальні (низ) поверхні сіро-зеленого відтінку, з гачкуватими шипами на найбільших жилках. Суцвіття кінцеві, іноді також пазушні, 10–60(100)-квіткові, щитоподібні. Квітконіжки з колючками. Квітки двостатеві; пелюстки від білих до рожевих, обернено-яйцеподібні або еліптичні до округлих, 10–15 мм. Плоди чорні, кулясті або субциліндричні, 1–2 см. 2n = 28, 48[1].
Поширення: Австрія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Чехія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Угорщина, Італія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Україна; інтродукований до США, Канади, Швеції, Норвегії[2][3].
В Україні наводиться для Закарпаття[4].
Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання для їжі. Її культивують як декоративну рослину в деяких частинах Північної Америки, де її можна використовувати як ґрунтопокривну рослину[5].