Salix alaxensis
| Salix alaxensis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Вербові (Salicaceae) |
| Рід: | Верба (Salix) |
| Вид: | S. alaxensis
|
| Біноміальна назва | |
| Salix alaxensis | |
| Синоніми | |
|
Salix speciosa [unranked] alaxensis Andersson | |
Salix alaxensis — вид чагарникових рослин родини Вербові (Salicaceae), поширений у Сибіру й Північній Америці, інтродукований до Ісландії.
Ця рослина є чагарником або деревом заввишки 1–7(9) м. Діаметр стовбура до 18 см. Молода гладка сіра кора стає борознистою і лускатою з віком Гілки жовто-коричневі або червоно-коричневі, не сизі, голі або ворсисті; гілочки сіро-коричневі або червоно-коричневі, майже безволосі або ворсисті. Листя: прилистки листоподібні, 3–23 мм, верхівки від загострених до гострих; черешки від опуклих до плоских або неглибоко рифлених зверху, 3–20 мм, запушені зверху; найбільші листові пластини 50–110 × 13–35 мм, у 2–4 рази довше ширини, основи клиноподібні або опуклі, краї цілі або городчаті, низ шерстистий, верх тьмяний слабо або помірно ворсистий; юні листки з червонуватими або жовтувато-зеленими пластинами (колір часто затемнюється волосками), дуже щільно шерстисті на нижній поверхні, волосся біле. Сережки квітнуть до того як з'являються листки; тичинкові — товсті 23–55 × 13–27 мм, маточкові — щільно квіткові, від струнких до товстих, 33–103 × 8–22 мм; квіткові приквітки коричневого або чорного кольору, (1.5)2–2.5 мм, вершини від гострих до опуклих, знизу бідно волохаті. Тичинкові квітки: нектарники від вузько довгастих до довгастих, 0.5–1.4 мм; пиляки фіолетові й жовтіють, довго-циліндричні, 0.6–0.9 мм. Маточкові квіти: нектарники вузько довгасті, 0.6–1.6 мм. Капсули 4–5 мм.
Насіння має пухнастий шар волокон, що допомагає йому поширитися за допомогою вітру і рухомої води. Насіння залишається життєздатним протягом тижня, але проростає за 24 години після потрапляння до вологого ґрунтового субстрату. Насіння легко не проростає на сухих ґрунтах або лісовій підстилці. Рослина в основному відтворюється статевим шляхом, за допомогою насіння, але також може відтворюватися вегетативно.
Азія (східний та північний Сибір); Північна Америка (Канада, Аляска (США)). Вид інтродукований до Ісландії. Зростає вздовж річок, струмків і озер. Також росте в лісовому середовищі існування, але не терпить тіні, тому тримається відкритих майданчиків. Оскільки проростає швидко, легко колонізує порушені середовища проживання. Ця рослина адаптована до вогню і може відновитися після того, як надземні частини згорять. Вітром підхоплене насіння може приземлитися на обпалений ґрунт і колонізувати територію.
Ця рослина використовується для відновлення довкілля і рекультивації порушених ділянок. Корінні американці використовували частини верб, у тому числі цього виду, в лікувальних цілях, для плетіння кошиків, щоб зробити луки і стріли, а також для створення пасток на тварин.
Лосі особливо люблять цю рослину. У деяких районах на півночі Аляски, ця рослина забезпечує 95% зимового корму для лосів. Заєць американський також полюбляє цю вербу.
-
Галузка -
Морфологія -
Поширення в Північній Америці -
Поширення в Ісландії
.jpg)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
