Salix geyeriana
| Salix geyeriana | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Вербові (Salicaceae) |
| Рід: | Верба (Salix) |
| Вид: | S. geyeriana
|
| Біноміальна назва | |
| Salix geyeriana Andersson
| |
Salix geyeriana — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).
Рослина 6–50 дм заввишки (іноді утворюють клони дробленням стебла). Гілки (іноді ± ламкі біля основи), жовто-зелені, сіро-коричневі, червоно-коричневі чи фіолетові, зазвичай сизі, голі чи рідкоповстисті; гілочки жовтуваті, жовто-бурі, червоно-бурі чи фіолетові (сильно-сизі чи ні), голі чи рідко-до помірно густо запушених. Листки на ніжках 2–9 мм; найбільша листкова пластина вузькоеліптична чи лінійна, 32–89 × 5.5–14 мм; краї плоскі чи злегка закручені, цільні чи віддалені та неглибоко зубчасті; верхівка від гострої до загостреної; абаксіальна (низ) поверхня сіра, гола чи густо коротко- чи довго-шовковиста, волоски (білі, іноді також залізисті), прямі; абаксіальна — злегка блискуча, щільно коротко- чи довго-шовковиста, особливо середня жилка, до майже голої (волоски білі, іноді також залозисті); молода пластинка червонувато- чи жовтувато-зелена, густо чи рідко довго- чи коротко-шовковиста абаксіально, волоски білі, іноді також залозисті. Сережки квітнуть (до чи) після появи листя; тичинкові (1)11–18 × 6–11 мм; маточкові 8–21 × 7–17 мм. Коробочка 3(4)–6 мм. 2n = 38[1].
США (Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Орегон, Юта, Вашингтон, Вайомінг), Канада (Британська Колумбія)[2]. Населяє низинні вологі узбережжя річок, береги озер, осокові луки, джерела, просочування, болота, сієнеги, тонкоструктуровані субстрати; 10–3300 метрів[1].
Усі верби виробляють саліцин, який хімічно близький до аспірину. Корінні американці використовували різні препарати з верби для лікування зубного болю, болю в животі, діареї, дизентерії та лупи. Корінні американці також використовували гнучкі стебла верби для виготовлення кошиків, луків, стріл, черпаків, пасток для риб та інших предметів[3].
Крім того, Salix geyeriana споживається худобою під час випасу. За оцінками, це близько 11% великої рогатої худоби влітку[3].
- ↑ а б Salix geyeriana. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 11.02.2023.
- ↑ Salix geyeriana. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 11.02.2023.
- ↑ а б IUCN