Salix irrorata
| Salix irrorata | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Вербові (Salicaceae) |
| Рід: | Верба (Salix) |
| Вид: | S. irrorata
|
| Біноміальна назва | |
| Salix irrorata Andersson
| |
Salix irrorata — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).
Це кущ 2–7 метрів заввишки (багатостовбурові, іноді утворюють клони шляхом дроблення стебла). Гілки червоно-коричневі або фіолетові, зазвичай сизі, голі; гілочки жовто-бурі, (сильно-сизуваті чи ні), голі, рідко оксамитові чи повстисті. Листки на ніжках 4–14 мм; найбільша листкова пластина вузько видовжена, вузько еліптична або вузько зворотно-ланцетна, 47–115 × 8–22 мм; краї плоскі до злегка закручених, цільні та із залозистими крапками, зубчасті чи городчасті; верхівка загострена, гостра або опукла; абаксіальна (низ) поверхня сірувата, гола, рідко-повстиста або коротко-шовковиста; адаксіальна (верх) поверхня від легко до сильно блискучої, гола чи ворсиста; молода пластинка жовтувато-зелена чи червонувата, гола чи рідко ворсинчаста абаксіально, волоски білі. Сережки квітнуть перед або безпосередньо перед появою листя: тичинкові 15–34 × 8–22 мм; маточкові 14–43 × 7–12 мм. Коробочка 3.5–4 мм. 2n = 38. Цвітіння: середина березня — середина травня[1].
Мексика і США (Аризона, Колорадо, Північно-Східна Мексика, Північно-Західна Мексика, Нью-Мексико, Вайомінг)[2]. Населяє струмки, вологі луки; 1400–3000 метрів[1].
Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як ліки та джерело матеріалів. Іноді його вирощують як декоративну рослину, особливо цінуючи за цвітіння, яке видно на стеблах взимку[3].
- ↑ а б Salix irrorata. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 26.02.2023.
- ↑ Salix irrorata. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 26.02.2023.
- ↑ Salix irrorata. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 26.02.2023.