Sappy (пісня Nirvana)

«Sappy» (англ. Соковитий) — пісня американського рок-гурту Nirvana, написана вокалістом і гітаристом Куртом Кобейном . Вперше вона була випущена як прихований трек на збірному альбомі, що мав на меті збір коштів для боротьби зі СНІДом, No Alternative у жовтні 1993 року[1]

Пісня була випущена під назвою «Verse Chorus Verse», але оскільки ця назва є спільною для іншої, закинутої пісні Nirvana, то тепер її прийнято називати під попередньою назвою «Sappy». Та сама версія, яка з’явилася на No Alternative, була перевидана як «Sappy» на раритетному бокс-сеті Nirvana, With the Lights Out, у листопаді 2004 року, з приміткою, що вона «перейменована на «Verse Chorus Verse» для випуску» у трек-листі. Реміксована версія того самого запису з’явилася просто як «Sappy» на 20-му ювілейному перевиданні In Utero, альбому, для якого вона була записана, у вересні 2013 року. Попередні версії пісні також були випущені під назвою "Sappy".

«Sappy» посів 9-е місце в чарті Alternative National Airplay у США, опублікованому дочірнім виданням Billboard, Radio & Records . [2]

Поява та запис

[ред. | ред. код]

Рання історія

[ред. | ред. код]

Перша відома версія пісні — це сольне домашнє демо, яке Кобейн записав наприкінці 1980-х років. [3]

Пісня була записана чотири рази в студії з двома різними барабанщиками. [4] Перша студійна версія, за участю Чада Ченнінга на барабанах, була записана Джеком Ендіно на Reciprocal Recording у Сіетлі, штат Вашингтон, 2 і 3 січня 1990 року. За словами Ендіно, група витратила 10 годин на роботу над піснею, і більшу частину цього часу витратила на те, щоб досягти звучання барабанів, схожого на звучання Стіва Альбіні. [4] Друга версія була записана Бутчем Вігом у Smart Studios у Медісоні, штат Вісконсін, під час запису з 2 по 6 квітня 1990 року для запланованого другого альбому для Sub Pop, їхнього лейбла на той час, який так і не відбувся. [5] Третя версія, за участю нового барабанщика гурту Дейва Грола, також була записана Вігом під час сесій для їхнього другого альбому та першого на DGC Records, Nevermind, у Sound City Studios у Ван-Найс, Каліфорнія, у травні 1991 року.

In Utero

[ред. | ред. код]
Остаточна студійна версія «Sappy» була записана Стівом Альбіні на Pachyderm Studios у Кеннон-Фоллз, Міннесота, під час запису In Utero у лютому 1993 року.

Пісня залишалася неопублікованою, доки четверта версія не була записана Стівом Альбіні на Pachyderm Studios у Кеннон-Фоллз, штат Міннесота, у лютому 1993 року, під час запису третього й останнього альбому гурту - In Utero . Новоселіч пояснив, що пісня була записана знову, тому що «нам подобалося грати цю пісню», висловивши задоволення його початковою басовою лінією для пісні, і сказавши, що пісня залишалася незмінною кожного разу, коли гурт намагався її виконати в студії. [6] Однак, як зазначав Джилліан Дж. Ґаар, версія, записана Альбіні, виконується в іншій тональності та у швидшому темпі, ніж попередні студійні версії, містить інше гітарне соло та не має інструментального вступу деяких попередніх версій. [6]

Пісня не містилася в альбомі, а з'явилася натомість як останній, не включений до списку пісень трек на збірному альбомі No Alternative у жовтні 1993 року. На той час вона, мабуть, була перейменована на «Verse Chorus Verse», але оскільки цю назву має попередня, покинута пісня Nirvana [7], її зазвичай називають «Sappy», щоб уникнути плутанини.

Незважаючи на те, що пісня була випущена як прихований трек, пісня допомогла викликати інтерес до No Alternative . [8]

Ранній трек-лист того, що стане пізніше стало In Utero, був опублікований у збірці кобейнових записів і картин Journals у 2002 році і там вказана пісня «Verse Chorus Verse» як пропонована 12-та пісня альбому, яка безпосередньо передує завершальному треку « All Apologies». [9] Verse Chorus Verse також коротко розглядався як назва для альбому. [10] Альбіні висловив здивування, що пісня «Sappy» не з’явилася на In Utero, бо пам'ятав її як «досить гарну пісню», але припустив, що «мабуть, гурт припинив захоплюватися цією піснею». [6]

Після In Utero

[ред. | ред. код]

«Sappy» стала піснею, яку часто просили виконувати на концертах під час європейського туру гурту в 1994 році, що призвело до того, що Nirvana почала її виконувати наживо вперше за майже чотири роки. Пісня була вперше виконана наживо у Fabrik у Гамбурзі, Німеччина, 13 листопада 1989 року. «Sappy» було виконано тричі під час європейського туру 1994 року: 6 лютого 1994 року в Pavilhão do Grupo Dramático e Sportivo de Cascais у Кашкайші, Португалія, 16 лютого 1994 року в Salle Omnisports у Ренні, Франція, і воатсннє живе виконання «Sappy» відбулося 25 лютого 1994 року в Палатруссарді в Мілані, Італія, менше ніж за шість тижнів до смерті Кобейна. [8]

Композиція

[ред. | ред. код]

Музика

[ред. | ред. код]

«Sappy» — це пісня альтернативного року, що триває три хвилини двадцять чотири секунди.[11] Згідно з нотами, опублікованими на Sheet Music Plus компанією BMG Rights Management, вони написані в тактовому розмірі 4/4 з помірно швидким темпом 132 удари на хвилину . [11] У прогресії акордів пісня дотримується основної послідовності Dm–B ♭ –G–A–B ♭ –C . [11] Музичне оформлення є чітким і пронизливим, включає ритмічні гуки на додаток до коливання гітарного соло . [12] [13]

Текст

[ред. | ред. код]

У своїй біографії Come as You Are: The Story of Nirvana 1993 року Майкл Азеррад описав текст «Sappy» як «дуже привабливу пісню про романтичну пастку». [14] Грейсон Хавер Керрін з Rolling Stone описав це як «нарікання на очікування інших». [12]

Відгуки

[ред. | ред. код]

Попри те, що студійних спроб записати «Sappy» було більше ніж у будь-якої іншої пісні Nirvana, її так і не вдалось записати так, щоб це влаштовувало Кобейна. "Це просто не мелодія, що не запам'ятовується", - сказав Ендіно Ґарру в їхній розмові в журналі Goldmine 1997 року [15] хоча пізніше на своєму сайті Ендіно описав запис «Sappy» для No Alternative як "остаточну та найкращу версію "Sappy"". [16] Новоселіч погодився, що «щось просто спонукало Курта втікати від цієї релізу цієї пісні. Можливо, він думав поставити цю пісню вище за решту. Він мав на якісь недосяжні очікування щодо Sappy, я не знаю» [17] .

Згідно з офіційним веб-сайтом Red Hot Organisation, що випустила No Alternative як частину своєї серії для допомоги в боротьбі зі СНІДом, пісню не було включено до списку «з юридичних причин».[18] Незважаючи на відсутність у трек-листі, пісня суттєво сприяла популярності No Alternative, і, згідно з сайту Red Hot Organisation, багато хто називав цю збірку так: «це та, де є прихований трек Nirvana», . [18]

Спадщина

[ред. | ред. код]

Стівен Томас Ерлвайн з AllMusic описав «Sappy» як одну з кількох «надзвичайних» пісень, які роблять No Alternative «вартою своїх грошей». [19] У своїй рецензії In Utero від Allmusic Ерлвайн розкритикував рішення не включити «такі чудові пісні, як «Verse Chorus Verse» (тобто тодішню назву «Sappy») і «I Hate Myself and Want to Die», "... коли вони підходили б In Utero, і навіть підкреслювали б теми альбому". [20] Пишучи для The Guardian, британський журналіст Алексіс Петрідіс висловив думку, що ««Sappy» була ауттейком, що заслуговав на кращу відомість», і похвалив «меланхолійну силу» пісні. [21] Називаючи пісню «однією з небагатьох "white whales" поміж пісень Nirvana», автор Rolling Stone Грейсон Хавер Керрін описав її як «чітку та пронизливу, з гітарним соло, яке занурюється та піднімається, і вокалом, який наводить на думку, що гнів/роздратування поволі перетворюється на звільнення/полегшення». [12] У рецензії на альбом-компіляцію Nirvana у 2002 році Вілл Брайант із Pitchfork сказав, що пісню «Sappy» слід було включити до альбому, але цього не сталося, і що ця пісня стала величезним радіохітом у Південній Каліфорнії . [22] У своїй рецензії на With the Lights Out Дуглас Волк для The Village Voice зауважив, що «майже всі оригінальні пісні на останніх двох дисках ритмічно збігаються: ударний ритм для серфу «Sappy» та фінти від Bic з "Oh, the Guilt" - це фішки класу Led Zeppelin . [13]

У 2013 році "Sappy" посіла дев'яте місце в опитуванні читачів Rolling Stone "10 найкращих пісень Nirvana".[23] У 2015 році Rolling Stone поставив її під номером 32 у своєму рейтингу "102 пісень Nirvana". [12] У 2019 році The Guardian поставив її під номером 16 у своєму списку "20 найкращих пісень Nirvana". [24]

Домашнє демо-відео

[ред. | ред. код]

У листопаді 2015 року сольне домашнє демо «Sappy» з'явилося на другій стороні синглу з кавер-версією пісні Кобейна «And I Love Her» англійського рок-гурту «Бітлз» . Сингл було випущено під назвою "Kurt Cobain", а не Nirvana, для реклами документального фільму американського режисера Бретта Моргена «Курт Кобейн: Клятий монтаж» 2015 року. Обидва записи також з'явилися в саундтреку до фільму, випущеному на компакт-диску та вінілі в листопаді 2015 року.

У своїй рецензії на реліз синглу Claire з журналу Slate писала: «Версії цієї пісні з'являлися на YouTube роками, і навіть ця починається трохи нечітко, але до того моменту, як пролунав знайомий сумний вокал Курта, а далі ви готові пробачити запису будь-який огріхи — аби лише знову почути його голос». [25] Поділяючи подібні почуття, Пітер Хельман із сайту про музику Stereogum заявив: «Це більш чистий, трохи відшліфований мікс, і він звучить одночасно чудово та серцерозривно». [26]

Чарти

[ред. | ред. код]
Чарт (1994) Найвища сходинка
US Alternative Top 50 (Radio & Records) 9

Позиції в рейтингах від медіа

[ред. | ред. код]
рік Публікація Країна Нагорода ранг
2013 рік Rolling Stone Сполучені Штати Опитування читачів: 10 найкращих пісень Nirvana [27] 9
2019 рік The Guardian Велика Британія 20 найкращих пісень Nirvana – рейтинг! [28] 16

Інші релізи

[ред. | ред. код]
  • Перша студійна версія пісні, записана в Reciprocal в Сіетлі в січні 1990 року, з'явилася як один із трьох раніше невиданих треків на збірці Sliver: The Best of the Box, випущеній у листопаді 2005 року. Аманда Петрушіч з Pitchfork назвала його «найвартіснішим із трьох бонус-треків», описавши його як «трохи нудніший, ніж версія з No Alternative», але «все одно чудовий трек». [29]
  • Концертна версія, записана в Pine Street Theatre в Портленді, штат Орегон, 9 лютого 1990 року, з'явилася на 20-й ювілейній "Deluxe" версії Bleach у листопаді 2009 року.
  • Кадри іншої концертної версії з концерту гурту в Богарт у Лонг-Біч, Каліфорнія 16 лютого 1990 року, з'явилися на DVD With the Lights Out .
  • Друга студійна версія, записана в Smart Studios в Медісоні в квітні 1990 року, була офіційно випущена у вересні 2011 року, коли повна сесія з'явилася на другому диску 20-ї ювілейної "Deluxe" і "Super Deluxe" версій Nevermind .
  • Реміксована версія No Alternative, зроблена Альбіні в 2013 році, з’явилася на 20-й ювілейній «Deluxe» і «Super Deluxe» версіях In Utero, випущених у вересні 2013 року.

Невидані версії

[ред. | ред. код]
  • Третя студійна версія, записана під час сесій Nevermind у Sound City у Ван-Найс у травні 1991 року, просочилася на YouTube у серпні 2015 року, але досі не опублікована. Повідомляється, що Кобейн відмовився від цієї версії після запису гітарної і вокальної партій, увійшовши в звукорежисерську кімнату і сказавши: «Я не хочу цього робити. Я зараз не занурений у цію пісню. Тож залишмо це» [30]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ All Music Guide - No Alternative allmusic.com. Retrieved 6 November 2013.
  2. ↑ Alternative - Songs Reaching Top 15 in 1994 (PDF). Radio & Records. Radio & Records. 16 грудня 1994. с. 36. Процитовано 21 лютого 2019.
  3. ↑ Gaar, Gillian G. (2006). In Utero. United States: Continium. с. 5. ISBN 0-8264-1776-0.
  4. ↑ а б Gaar, Gillian G. (2006). In Utero. United States: Continium. с. 6. ISBN 0-8264-1776-0.
  5. ↑ Gaar, Gillian G. (2006). In Utero. United States: Continium. с. 8. ISBN 0-8264-1776-0.
  6. ↑ а б в Gaar, Gillian G. (2006). In Utero. United States: Continium. с. 45–46. ISBN 0-8264-1776-0.
  7. ↑ The Rough Guide to Nirvana books.google.co.uk. Retrieved 6 November 2013.
  8. ↑ а б Garr, Gillian G (2006). Nirvana's In Utero. Bloomsbury Publishing. ISBN 9780826417763. Процитовано 6 листопада 2013.
  9. ↑ Cobain, Kurt (2002). Journals. Riverhead Books. с. 118. ISBN 978-1-57322-232-7.
  10. ↑ Gaar, Gillian G. (2006). In Utero. United States: Continium. с. 81. ISBN 0-8264-1776-0.
  11. ↑ а б в Cobain, Kurt. Sappy By Kurt Cobain - Digital Sheet Music. Sheet Music Plus. BMG Rights Management. Процитовано 9 березня 2019.
  12. ↑ а б в г Currin, Grayson Haver (8 квітня 2015). No Apologies: All 102 Nirvana Songs Ranked. Rolling Stone. Процитовано 8 листопада 2017.
  13. ↑ а б Wolk, Douglas (30 листопада 2004). The Drowned Baby. Village Voice. Процитовано 12 квітня 2007.
  14. ↑ Azerrad, Michael (October 1993). Come As You Are: The Story of Nirvana. U.S.: Doubleday. с. 137. ISBN 0-385-47199-8.
  15. ↑ Gillian G., Gaar (14 лютого 1997). "Verse Chorus Verse: The Recording History of Nirvana". Goldmine.
  16. ↑ Endino, Jack. Jack Endino's Nirvana FAQ. Endino.com. Процитовано 4 січня 2022.
  17. ↑ Gaar, Gillian G. (2006). In Utero. United States: Continium. ISBN 0-8264-1776-0.
  18. ↑ а б No Alternative. Red Hot Organization. Процитовано 10 липня 2019.
  19. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. No Alternative. AllMusic. Процитовано 27 листопада 2017.
  20. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. In Utero. AllMusic. Процитовано 27 листопада 2017.
  21. ↑ Petridis, Alexis (20 червня 2019). Nirvana's 20 greatest songs - ranked!. TheGuardian.com. Процитовано 26 червня 2019.
  22. ↑ Bryant, Will (14 листопада 2002). Nirvana - Nirvana. Pitchfork. Процитовано 8 травня 2021.
  23. ↑ Readers' Poll: The 10 Best Nirvana Songs. 10 квітня 2013. Процитовано 27 листопада 2017.
  24. ↑ Petridis, Alexis (20 червня 2019). Nirvana's 20 greatest songs - ranked!. TheGuardian.com. Процитовано 26 червня 2019.
  25. ↑ Landsbaum, Claire (6 серпня 2015). Kurt Cobain's First Solo Single, "Sappy," Has Arrived Two Decades After His Death. Slate. Процитовано 12 листопада 2017.
  26. ↑ Helman, Peter (5 жовтня 2015). Kurt Cobain – "Sappy". Stereogum. SpinMedia. Процитовано 12 листопада 2017.
  27. ↑ Readers' Poll: The 10 Best Nirvana Songs. Rolling Stone. 10 квітня 2013. Процитовано 26 червня 2019.
  28. ↑ Petridis, Alexis (20 червня 2019). Nirvana's 20 greatest songs - ranked!. TheGuardian.com. Процитовано 24 червня 2019.
  29. ↑ Petrusich, Amanda (30 жовтня 2005). Nirvana: Sliver: The Best of the Box. Pitchfork. Процитовано 4 січня 2022.
  30. ↑ Kaye, Ben (3 серпня 2015). 14 unreleased Nirvana demos mysteriously surface online — listen. Consequence of Sound. Процитовано 4 січня 2022.