Sceloporus jarrovii | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець S. jarrovii (Тусон, Аризона)
| ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Sceloporus jarrovii Wiegmann, 1828 | ||||||||||||||||||
Ареал виду (червоним) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Sceloporus yarrovii | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Sceloporus jarrovii (колюча ігуана Ярроу) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Мешкає в Мексиці і Сполучених Штатах Америки. Вид названий на честь американського натураліста Генрі Кресі Ярроу[en] (1840 — 1929)[3].
Довжина колючої ігуани Ярроу (без врахування хвоста) становить 10,5 см. Луски кілеподібні, що надає ящірці колючого вигляду. Забарвлення включає рожеві, зелені, сині і мідні відтінки. Верхня частина голови темно-сіра. У самців синє горло і блакитний живіт. Колючі ігуани Ярроу відрізняються від споріднених видів наявністю чорного "коміра" з білим краєм знизу.
Виділяють два підвиди:
Колючі ігуани Ярроу поширені на південному заході США та на півночі Мексики, від Нью-Мексико і Аризони на південь до Дуранго і Сакатекаса. Вони живуть в кам'янистих місцевостях, на скелястих схилах пагорбів і в каньйонах, порослих дубовими і дубово-сосновими лісами та колючими чагарниками. Зустрічаються на висоті від 1370 до 3550 м над рівнем моря. Живляться комахами, живородні[4].
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |