Surkov leaks

Не плутати з Планом «Шатун» — зламом скриньок v14691@yandex.ru і pavnik@yandex.ru.

У 2016 році українські кібер-активісти зламали електронну пошту приймальні Владислава Суркова і оприлюднили дані, які, зокрема, містили дані щодо участі Росії у створенні і керуванні маріонетковими республіками на Донбасі. Ця подія отримала назву Surkov leaks.

Історія

[ред. | ред. код]

25 жовтня 2016 року український кіберальянс хакерських груп КіберХунта (CyberHunta), FalconsFlame, RUH8 і TRINITY передали спільноті ІнформНапалм дамп із поштової скрині prm_surkova@gov.ru, адреси приймальні Владислава Суркова, що охоплює період вересня 2013 — листопада 2014 року сукупним розміром майже 1 ГБ. Матеріали періоду 2015—2016 років були передані спецслужбам для проведення розслідування[1].

26 жовтня група Беллінгкет оприлюднила аналіз дампу. Більшість листів є вхідними. Переважна більшість з них — буденне листування, копії статей зі ЗМІ, короткі огляди ситуації у Південній Осетії, Абхазії, Молдові та Україні, а також листи, пов'язані з веденням бізнесу в РФ. Інтерес представляють листи, пов'язані з фігурантами та подіями війни на Донбасі. У листі за 13 травня 2014 року від Marshall Group, компанії Костянтина Малофєєва, пропонується список кандидатів в «уряд ДНР», зокрема Ігор Гіркін, Денис Пушилін та Олександр Захарченко, які пізніше справді обійняли ці посади. 14 червня Денис Пушилін повідомляє про список втрат за період 26 травня — 6 червня 2014 року, де серед інших згадується і загибель псковського десантника, ймовірно з 76-ї десантно-штурмової дивізії. У листі від 16 червня Пушилін прислав кошторис на утримання інформаційних ресурсів і «міністерств ДНР». 25 серпня 2014 року на пошту надіслано лист від Віталія Лейбіна, редактора видання «Російський репортер», — звернення до української влади від «громадськості Донбасу», яке через деякий час з невеликими змінами було оприлюднене низкою російських ЗМІ, зокрема і Russia Today.[2]

Surkov leaks 2

[ред. | ред. код]

У листопаді 2016 Інформнапалм повідомив про другу частину зламу, де було представлено матеріали в основному з електронної скриньки pochta_mg@mail.ru. Дамп містить листи раннього періоду (2013-2014 років) і свіжіші архіви за 2015-2016 роки. У дампі 336 вхідних та 87 надісланих повідомлень. Загальний об’єм дампу — 340 Мб.[3]

Автентичність

[ред. | ред. код]

25 жовтня група Беллінгкет визнала дамп пошти достовірним.[4][5] Визнала достовірним вміст і факт взлому і Атлантична рада, аналітичний центр США.[6]

26 жовтня Роман Бурко уточнив, що «скани Закарпаття» (план «Шатун») і злам пошти Суркова (Surkov leaks), які були оприлюднені за день до того, 24 жовтня, є окремими подіями. «Скани» не були присутніми у дампі поштової скрині, а тому коментувати їх достовірність спільнота ІнформНапалм не має змоги.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Злом Суркова: хактивісти кіберальянсу передали докази злому помічника президента РФ (1 Гб даних). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 15 листопада 2016.
  2. ↑ Аналіз злитого листування Суркова [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] // bellingcat, 26 жовтня 2016
  3. ↑ SurkovLeaks (part 2): хактивісти опублікували новий дамп пошти приймальні Суркова - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  4. ↑ InfoResist.org. В Bellingcat назвали подлинными письма из «взломанной» почты Суркова | ФОТО. InfoResist. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2016.
  5. ↑ @DFRLab (25 жовтня 2016). Breaking Down the Surkov Leaks – DFRLab. Medium. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  6. ↑ Kramer, Andrew E. (27 жовтня 2016). Ukrainian Hackers Release Emails Tying Top Russian Official to Uprising. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. SurkovLeaks: отделите котлеты от мух. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.

Матеріали

[ред. | ред. код]