Випуск бронетранспортера освоєно на початку 1970-х років на заводі спеціального важкого машинобудування "Fabrica de Masini Grele Speciale" у Бухаресті (що входив до складу виробничого об'єднання «23 серпня») і припинено до початку 1990-х років.
Наприкінці 1970-х років у СРР освоєно виробництво радянського БТР-70 (під найменуванням TAB-77), який почав надходити до війська, але TAB-71 залишилися на озброєнні.
У ході придністровського конфлікту 1990-х років румунські бронетранспортери типу TAB-71 отримано збройними силами Молдови. Надалі постачання тривали — у 1994—1995 роках до Молдови експортовано ще 110 бронетранспортерів типу ТАВ-71 (1994 року — 30 шт. ТАВ-71М[1] і 1995 року — 80 шт. ТАВ-71)[2].
У 2015 році модернізовано один із бронетранспортерів TAB-71М зенітно-ракетного полку молдавської армії (під час якої два штатні двигуни замінені на дизельний двигун ЯМЗ-236)[3]. Влітку 2019 року на військових навчаннях представлено бронетранспортер (бортовий номер 1201), озброєний 23-мм автоматичною гарматою, що встановлена у відкритій зверху башті[4][5].
У 2016 році у збройних силах Румунії залишалося 247 бронетранспортерів TAB-71[6], але у листопаді 2017 року оголошено про намір замінити їх бронетранспортером нової моделі.
TAB-71 – румунська версія БТР-60П з більш потужною руховою установкою (встановлені два восьмициліндрові бензинові двигуни Saviem SR-225) і рядом дрібних змін.
TAB-71M – модернізований варіант TAB-71 (аналог БТР-60ПБ із двома дизельними двигунами Saviem 797-05)
TAB-71AR – самохідний міномет з 82-мм мінометом M-37M, встановленим у десантному відділенні.
TAB-71A R-1450, TAB-71A R-1451, TAB-71A R-1452 - командно-штабні машини для командирів різного рівня (з додатковим радіообладнанням).
Молдова – на початку 2022 року на озброєнні залишались 81 шт. TAB-71[7]
Румунія – на початку 2022 року на озброєнні залишались 454 бронетранспортери цього типу (в сухопутних військах - 354 TAB-71, 92 самохідних міномети TAB-71AR і вісім БРЕМ TERA-71L)[8]
Югославія – за даними SIPRI, 40 бронетранспортерів TAB-71M в 1978 році замовлено в Румунії, в 1980—1981 рр. — поставлено в СФРЮ і в ході бойових дій 1990-х років виявились втраченими, знищеними або вийшли з ладу за технічним станом.
Україна 2022 р.були помічені у сил оборони України[9]
T. J. O’Malley. Fighting Vehicles: Armoured Personnel Carriers and Infantry Fighting Vehicles. — London : Greenhill Books, 1996. — 144 с. — (Greenhill Military Manuals) — ISBN 1-85367-211-4.
Steven Zaloga, Soviet Wheeled Armored Vehicles, Concord Publications, 1990, ISBN 962-361-013-0
— зброя української розробки та/або виробництва (див. шаблон) 1 — трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься. 2 — постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься