Камуфляж TAZ 90 (TarnAnZug 90) | |
---|---|
Парка з шаблоном візерунка камуфляжу TAZ 90 | |
Тип | Військовий камуфляж |
Походження | Швейцарія |
Історія використання | |
На озброєнні | 1993—дотепер |
Оператори | Див. Користувачі |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1993—дотепер |
Характеристики | |
TAZ 90 (камуфляж) у Вікісховищі |
Камуфляж TAZ-90 (нім. TarnAnZug 90, фр. TASS 90)[1] — деформаційний військовий камуфляж, що в 1993-2022 роках використовувався для стандартної бойової та парадної форми збройними силами Швейцарії. Також відомий під назвою Swiss Woodland («Швейцарський Woodland»). З 2022 року був замінений на камуфляж Multiumfeldtarnmuster-16[2][3][4].
Камуфляжний візерунок TAZ-90 прийнятий на озброєння швейцарським військовим у 1993 році на заміну попередньої швейцарської моделі камуфляжа TAZ 83[5]. Участь у його розробці брала Федеральна вища технічна школа Цюріха, оскільки модель була створена відповідно до швейцарських ландшафтів.
Чотириколірний візерунок складається з бежевого, коричневого, зеленого та чорного і є розвитком попередніх швейцарських камуфляжних візерунків TAZ-57 і TAZ-83 (Alpenflage — «альпійський прапор»), які він замінив на початку 1990-х років[6]. Візерунок базується на колірній гамі камуфляжа TAZ-83, але з видаленням білих плям і червоного кольору, разом з незначними змінами в шаблоні візерунка.
У 2006 році в модель TAZ-90 було додано липучки для кріплення знаків розрізнення та імені (модель TAZ-90/06).
У 2007 році було розроблено пустельний варіант камуфляжу TAZ-07, призначений для швейцарських військ, які залучені у миротворчі операції за кордоном[7]. Іноді відомий як Südtarn (південний камуфляж) або Wüstetarn (пустельний камуфляж)[8], цей варіант використовувався швейцарськими військовими під час миротворчих операцій в Косово[8].
З 2022 року на заміну моделі TAZ-90/06 на озброєння швейцарської армії почне прийматись новий камуфляж Multiumfeldtarnmuster-16 із покращеною відповідністю кольорів (чорний вилучено на користь світло-коричневого), але збережено геометрію візерунка[9]. Вартість його розробки становить близько 250 мільйонів швейцарських франків[10].