Utricularia scandens

Utricularia scandens
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Пухирникові (Lentibulariaceae)
Рід: Пухирник (Utricularia)
Підрід: Utricularia subg. Bivalvaria
Секція: Utricularia sect. Oligocista
Вид:
U. scandens
Біноміальна назва
Utricularia scandens
Benj., 1847

Utricularia scandens — вид рослин із родини пухирникових (Lentibulariaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Вид, імовірно, однорічний, іноді, можливо, багаторічний, наземний[1]. Ризоїди і столони капілярні, розгалужені. Пастки на ризоїдах, столонах і листках, на ніжках, кулясті, 0.5–1 мм. Листки мало чи багато, голі; пластина вузьколінійна, 5–10 × 0.4–1 мм, плівчаста, основа послаблена на ніжці, край цільний, верхівка від закругленої до гоструватої. Суцвіття прямовисні чи сплетені, 1.5–35 см, (1)3–8-квіткові, голі. Частка чашечки від яйцюватої до еліптичної, 2–3 мм у період цвітіння, до 5 мм при плодах; нижня частка менша чи трохи менша від верхньої. Віночок жовтий, 5–11 мм. Коробочка яйцювата, 2–2.5 мм. Насіння косо-зворотно-яйцювате, 0.2–0.3 мм[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Цей вид росте в Африці (Чад, ДР Конго, Кот-д'Івуар, Гана, Мадагаскар, Малі, Мозамбік, Нігерія, Танзанія, Уганда, Замбія), на півдні й південному сході Азії (Китай (Юньнань), Індія, Філіппіни, Таїланд), на півночі Австралії[1][3].

Зростає на мілководді на вологих ґрунтах у сезонно затоплених місцях проживання, на рисових полях та на вологих луках; по болотистих місцях звивається на інших Utricularia і злаках[2][1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Mani, S. (2011). Utricularia scandens. The IUCN. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 31.12.2021. (англ.)
  2. а б Utricularia scandens. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 31.12.2021. (англ.)
  3. Utricularia scandens. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31.12.2021. (англ.)