Vernonia noveboracensis

Vernonia noveboracensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Vernonia
Вид:
V. noveboracensis
Біноміальна назва
Vernonia noveboracensis
(L.) Michx., 1803
Синоніми

Aster giganteus Hort. ex Vilm.
Behen noveboracensis (L.) Hill
Behen praealtum (L.) Hill
Cacalia noveboracensis (L.) Kuntze
Chrysocoma noveboracensis Desf.
Chrysocoma tomentosa Walter[en]
Serratula caroliniana Mill.
Serratula noveboracensis L.
Serratula praealta L.
Vernonia harperi Gleason
Vernonia noveboracensis (L.) Willd.
Vernonia praealta (L.) Michx.
Vernonia rugeliana Shuttlew. ex A.Gray
Vernonia tomentosa (Walt.) Elliot

Vernonia noveboracensis (укр. вернонія новебораценсис[1], місцева назва — New York Ironweed) — вид квіткових рослин з родини айстрових, типовий вид роду Vernonia.

Опис

[ред. | ред. код]
Квіти Vernonia noveboracensis
Vernonia noveboracensis у природніх умовах в штаті Вірджинія

Багаторічні трав'янисті рослини, 1,5 — 2,5 м заввишки, що утворюють групи. Злегка шорсткі стебла мають ланцетоподібні темно-зелене листя. Маленькі квіткові головки утворюються у великих кінцевих пучках з вільним розгалуженням і плоскою верхівкою. Квіти мають дисковий тип і темно-червонувато-фіолетовий колір. Високе прямостояче стебло розгалужується до вершини, причому кожна гілка несе скупчення квітів від темно-лавандових до фіолетових. Квітконоси 2–35 мм. Обгортки більш-менш напівкулясті, 6–10 × 7–10 мм. Філярії[en] 35–60 у 4–6 рядах, голі, краї війчасті, зовнішні ланцетні до шиловидних, 1–3 мм, внутрішні довгасті, 7–9 мм, кінчики шилоподібні до ниткоподібних. Квіточки 30–45(–65). Ципсели 3,5–4 мм. 2 n = 34.

Систематика

[ред. | ред. код]

Первісно була описана Карлом Ліннеєм у 1753 році як Serratula noveboracensis. Через 50 років була віднесена Андре Мішо до роду Vernonia, описаного Шребером у 1791 році.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічається у США у штатах Алабама, Коннектикут, Делавер, Округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Меріленд, Массачусетс, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Пенсильванія, Род-Айленд, Південна Кароліна, Теннесі, Вірджинія, Західна Вірджинія та у провінції Онтаріо в Канаді.

Еколлгія

[ред. | ред. код]

Зростає на вологих луках, пасовищах, занедбаних полях, болотах та узбіччях доріг на висоті 10–600 метрів над рівнем моря. Процвітає на схилах плато Едвардс. Цвіте у серпні-жовтні.

Значення

[ред. | ред. код]

Квіти приваблюють метеликів, а плоди з насінням — птахів. Має особливу цінність для місцевих бджіл.

Вирощування

[ред. | ред. код]

Вирощується як висока, вузька рослина, вона підходить для задньої частини бордюру або для тісних місць. Зустрічається у вологих ґрунтах у дикій природі, але буде процвітати у звичайному або сухому ґрунті. Переносить глину та нейтральні до кислих ґрунтів. Висівають насіння восени або проводять холодну стратифікацію. Схожість зазвичай низька, тому сіють густо. Також розмножується «м'якими» живцями, взятими пізньою весною, або поділом кущів. Плоди дозрівають через 3-4 тижні після періоду цвітіння. Зберігають їх в сухих герметичних охолоджених контейнерах.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Vernonia noveboracensis. PLANT DATABASE (англ.). University of Texas at Austin. Процитовано 18.09.2022.
  • 6. Vernonia noveboracensis (Linnaeus) Michaux, Fl. Bor.-Amer. 2: 95. 1803. eFloras.org (англ.). Harvard University. Процитовано 18.09.2022.