Кулемет, Vickers .50 | |
---|---|
Тип | великокаліберний кулемет зенітний кулемет |
Походження | Сполучене Королівство |
Історія використання | |
На озброєнні | 1932 |
Оператори | ![]() ![]() ![]() та інші країни |
Війни | Друга світова війна |
Історія виробництва | |
Розроблено | 1932 |
Виробник | Vickers |
Виготовлення | 1932 |
Варіанти | Marks I–V |
Характеристики | |
Вага | 29 кг (з 4,5 кг охолоджувальної рідини)[1] |
Довжина | 1.330 мм |
Довжина ствола | 790 мм |
Обслуга | 2 |
Набій | 12,7×81 мм |
Калібр | 12,7 мм |
Дія | використання енергії віддачі ствола, поворотний затвор |
Темп вогню | 500–600 п/хв |
Дульна швидкість | 770 м/с |
Система живлення | стрічка |
Приціл | механічний (оптичний) |
![]() |
12,7-мм великокаліберний кулеме́т «Vickers .50» (англ. Vickers .50 machine gun) — британський великокаліберний кулемет, що був прийнятий на озброєння у 1932 році. Кулемет був розроблений на базі 7,7-мм єдиного кулемету «Vickers .303», зі збільшенням калібру й відповідно усіх складових деталей кулемету.
![]() |
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |