Євгенія Кузнєцова
| Євгенія Кузнєцова | |
|---|---|
| Народилася | 30 червня 1987 (37 років) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР[1] |
| Країна |  Україна |
| Місце проживання | Хомутинці Вінниця Київ Кобленц |
| Діяльність | письменниця, перекладачка, науковиця, викладачка університету |
| Галузь | переклади на українськуd[2], переклади з українськоїd[2], літературна діяльністьd[2], міжнародні відносини[2], засіб масової інформації[2] і текстологія[2] |
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету і University of Deustod |
| Науковий ступінь | доктор філософії[3] (2015) |
| Знання мов | українська, англійська, німецька і іспанська |
| Заклад | Київська школа економіки і University of Deustod |
| Сайт | kuznetsova.life |
| |
Євгенія Кузнєцова (нар. 30 червня 1987 року, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — українська письменниця, перекладачка, асоційована дослідниця Київської школи економіки. Доктор філософії у галузі міжнародних та міжкультурних досліджень Університету Деусто[en]. Авторка книжок «Спитайте Мієчку», «Готуємо в журбі», «Драбина».
Народилася 30 червня 1987 року у Кривому Розі на Дніпропетровщині, однак виросла у селі Хомутинці на Вінниччині. Після сьомого класу з родиною переїхала до Вінниці[4].
Вступила до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та у 2007 році здобула там ступінь бакалавра у міжнародних відносинах. У 2009 завершила у КНУ магістерську програму «Міжнародна інформація». З 2007 по 2009 рік також працювала штатною авторкою в газеті Kyiv Post.
Згодом вступила до Університету Деусто[en] та у 2015 році отримала науковий ступінь доктора філософії у галузі міжнародних та міжкультурних досліджень, захистивши дисертацію з аналізу магічного реалізму, викладала постколоніальні студії[5].
Працювала консультанткою для ООН та ОБСЄ[6].
Проживає у місті Кобленц, Німеччина.
Серед наукових інтересів Євгенії: медіааналіз мови, інтернет антропологія і пробудження громадянського суспільства[7]. Її спеціалізації: ролі медіа у суспільстві, медіасистеми та аналіз текстів[8].
Досліджувала з Vox Ukraine звички та тенденції роботи медіа у соцмережах. Крім того, Євгенія працює спільно з Університетом Осло над дослідженням медіапростору сходу України разом з тимчасово окупованими територіями[джерело?].
За словами Євгенії, завжди знала, що її життєве завдання — писати. «Бачити художнє у нехудожній буденності — оце у мені від бабусі», — каже Євгенія[9].
Перша її книга була гумористичним кулінарним виданням про харчові звички українців «Готуємо в журбі», яке Євгенія написала у 2020 році.
Перша художня книжка Євгенії «Спитайте Мієчку» була видана 2021 року у жанрі магічного реалізму. Ця книжка увійшла у Короткий список у номінації Книга року BBC-2021[10].
Переклала літературу різних жанрів. Серед перекладених творів є такі: «Команда суперників. Біографія Лінкольна» Доріс Ґудвін, нонфікшн «Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими» Томаса Ніколса, романи про кохання «Поцілунок у Парижі» та «Поцілунок у Нью-Йорку» Кетрін Райдер.
Про поповнення свого авторського доробку Євгенія каже: «У моїх планах таке є. Особливо, ці плани у мене з'явилися після того, як я видала „Готуємо в журбі“. Там я працювала з 30-ма українськими ілюстраторами та фотографами і розуміла — наскільки це круто, коли твій текст поєднується з класною ілюстрацією! Я розумію, що не можу продовжити з усіма, але у мене є просто неймовірне бажання, з тими з них, у кого буде час і натхнення, попрацювати зі мною і видати дитячу книжку»[9].
Написала науково-популярне видання про мовну політику у часи СРСР «Мова-меч: як говорила радянська імперія»[11]. На основі матеріалів для книжки веде канал на YouTube.
Роман «Драбина» Кузнєцової став книгою року ВВС 2023[12].
- «Готуємо в журбі» (2020) — авторка.
- «Спитайте Мієчку» (2021) — авторка.
- «Про що вона мовчить» (2021) — авторка оповідання «Сумка».
- «Моє тихе Різдво» (2022) — авторка оповідання.
- «ЙБН БЛД РСН» (2022) — авторка оповідання.
- «Коротка історія борщу» (2023) — авторка мальопису.
- «Драбина» (2023) — авторка.
- «Мова-меч. Як говорила радянська імперія» (2023) — авторка.
- «Одинадцять помідорів і один маленький» (2023) — авторка.
- «Воєнний стан» (2024) — авторка оповідання «Розмови через паркан».
- «Команда суперників. Біографія Лінкольна» (2019).
- «Юрґен Клопп: біографія» (2019).
- «MBA в домашніх умовах. Шпаргалки бізнес-практика» (2019).
- «Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими» (2019).
- «Мисли ставками. Як ухвалювати розумні рішення з багатьма невідомими» (2019).
- «Тім Кук. СЕО, що вивів Apple на новий рівень» (2019).
- «Поцілунок у Нью-Йорку» (2021).
- «Поцілунок у Парижі» (2022).
- ↑ Країна (журнал) — Видавнича група «Нова інформація», 2021.
- ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.f6s.com/eugeniakuznetsovaphd
- ↑ «Спитайте Мієчку»: розповіла про своє село і потрапила до списку на премію Бі-Бі-Сі «Книга року-2021» - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Eugenia Kuznetsova, PhD. F6S (англ.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Carlos, Red. Yevheniia Kuznetsova. Kyiv School of Economics (рос.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Eugenia Kuznetsova. openDemocracy (англ.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Кузнєцова, Євгенія. Євгенія Кузнєцова. Kyiv School of Economics. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ а б Євгенія Кузнєцова, письменниця, номінантка «Книги року ВВС-2021». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ Стахурська, Ірина (17 грудня 2021). Книга року BBC-2021 оголосила переможців. Тиктор медіа (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Прокопишин, Тарас (10 червня 2021). Євгенія Кузнєцова: «Українці вміють сміятися з себе з любов’ю та повагою». The Ukrainians (укр.). Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ Книга року ВВС-2023. Переможці. BBC News Україна (укр.). 14 грудня 2023. Процитовано 2 січня 2024.
