Євграф Рейтерн

Ґергард-Вільгельм фон Ройтерн
нім. Gerhardt Wilhelm von Reutern
Портрет художника Ґергарда-Вільгельма фон Ройтерна роботи[1] Т.Гільдебрандта, 1838. Російський музей (Санкт-Петербург)
При народженнінім. Gerhardt Wilhelm von Reutern
Народження17 липня 1794(1794-07-17)
Рестгоф поблизу Валка, Ліфляндська губернія
Смерть22 березня 1865(1865-03-22) (70 років)
 у Франкфурті-на-Майні
Національністьнімець
КраїнаНімеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанржанровий живопис
НавчанняПетрішулеd і Дерптський імператорський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВпливЙоганн Вольфґанґ фон Ґете
ТвориНа кладовищі Вілленсгаузена. 1842.,Селянка з Вілленсгаузена зі сплячою дитиною. 1843.,Авраам приносить Ісака в жертву. 1849., Святе сімейство. 1858..
БатькоQ131524885? Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиCharlotte Wilhelmine Reuternd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиРейтерн Єлизавета Євграфівнаd[2], Рейтерн Олександр Гергардович[3], Joseph Gerhard Wilhelm von Reuternd, Gerhard Anton Wilhelm von Reuternd і Christoph von Reuternd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїЕстонський художній музей, Національна галерея мистецтв, Штедель і Музей Ґетті Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня Pour le Mérite
CMNS: Євграф Рейтерн у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ґе́ргардт-Вільге́льм фон Ро́йтерн, у російській літературі Євгра́ф Рома́нович Ре́йтерн, він же (нім. Gerhardt Wilhelm von Reutern; 17 липня 1794, маєток Рестгоф поблизу Валка, Ліфляндська губернія — 22 березня 1865, Франкфурт-на-Майні) — російсько-німецький художник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Родом з знатного остзейського сімейства. Отримавши загальну освіту в училищі при лютеранської церкви святих Петра і Павла в Санкт-Петербурзі, протягом року слухав лекції в Дерптському університеті, в 1811 році вступив на військову службу. В 1813–1815 роках служив в кавалерії в чині поручика, брав участь в закордонному поході російської армії; в Битві народів під Лейпцигом позбувся правої руки. Влітку 1814 року, будучи у Веймарі, Ройтерн познайомився з Ґете; відновивши знайомство в 1815 році в Гайдельберзі і в 1817 році в Єні, вступив з ним в листування. Ґете розпізнав у Ройтерна талант художника і порадив серйозно зайнятися живописом.

Оговтавшись від важкого поранення, Ройтерн оселився в Віллінгсгаузені, в 1820 році одружився з Шарлоттою фон Швертцелль. В 1825 році разом з Людвігом Гріммом (братом прославлених філологів Якоба та Вільгельма) заснував «Вілленсгаузенську колонію художників». Деякий час працював як художник-самоук, потім навчався живопису в Берні, Касселі і Дюссельдорфі; писав головним чином жанрові картини. В 1837 році став придворним художником російського імператорського двору, отримував почесну пенсію; створював картини на біблійні сюжети, з яких особливим успіхом користувалася полотно «Авраам приносить Ісаака в жертву» (1849). Поперемінно жив у Німеччині, Франції, Швейцарії, Італії та Росії (приїжджаючи до свогог ліфляндського маєтку і до Санкт-Петербурга), з 1844 року остаточно оселився у Франкфурті-на-Майні. Малював вцілілою рукою.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Ройтерн був близьким другом В. А. Жуковського, який в 1841 році одружився з його донькою Ройтерн Єлизаветою (1821—1856). Його внучка Жуковська Олександра Василівна стала пізніше морганатичною дружиною великого князя Олексія Олександровича.

Син Е. Р. Ройтерна, О. Ґ. Ройтерн був генерал-лейтенантом і Таврійським губернатором. Брат Христофор з відзнакою брав участь в Наполеонівських війнах, потім командував кавалерійськими дивізіями. Племінник Михайло був міністром фінансів Російської імперії.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • На кладовищі Вілленсгаузена. 1842.
    На кладовищі Вілленсгаузена. 1842.
  • Селянка з Вілленсгаузена зі сплячою дитиною. 1843.
    Селянка з Вілленсгаузена зі сплячою дитиною. 1843.
  • Авраам приносить Ісака в жертву. 1849.
    Авраам приносить Ісака в жертву. 1849.
  • Святе сімейство. 1858.
    Святе сімейство. 1858.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Державний Російський музей. Живопис XVIII — початку XX ст. Каталог / під ред. Пушкарьова В.А. — Ленінград : Аврора, Искусство, 1980. — С. 92, кат. в„– 1398.
  2. ↑ Майков П. М. Рейтерн, Евграф (Гергард) Романович // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 1–4.
  3. ↑ П. Майков Рейтерн, Александр Гергардович (Евграфович) // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 1.