Європейська партія України

«Європейська партія України»
логотип
Заснована / зареєстрована 3 серпня 2006
Штаб-квартира Київ Україна Україна
Політична ідеологія Соціал-лібералізм, проєвропеїзм
Членство у міжнародних організаціях Альянс лібералів і демократів за Європу (з 2013)[1]
Очільник партії Микола Катеринчук
Кольори
Кількість членів 5703
Кількість депутатів у ВР[2] 1
Вебсторінка http://www.epu.in.ua/
Політика України
Політичні партії
Вибори

«Європе́йська па́ртія Украї́ни» — сучасна українська політична партія, зареєстрована Міністерством юстиції 3 серпня 2006[3], виступає за соціальний лібералізм, за якого держава має підтримувати гармонійні суспільні відносини: створювати належні умови для вільної конкуренції, не допускати утворення ринкових монополій і захищати більш слабкі верстви населення. Виступають за реформи, які підвищать соціальні стандарти життя українців до європейського рівня. Підтримка інтеграції України до Європейського Союзу. Початково партію очолював Микола Москаленко, з вересня 2007 — Микола Катеринчук. На серпень 2013 року партія налічує понад 5000 членів.

Історія партії

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]

Дата реєстрації Міністерством юстиції Європейської партії України (ЄПУ) — 3 серпня 2006 року; видано Свідоцтво № 133-п.п. Першим лідером партії став помічник народного депутата — Микола Москаленко, Віктор Завальний — його заступником. З вересня 2007 — головою партії обрано Миколу Катеринчука.

Вибори 2007

[ред. | ред. код]

Європейська партія долучилася до єдиного «мегаблоку» націонал-демократичних сил країни «Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС), у складі якого пішла на позачергові вибори до Верховної Ради. Народним депутатом від партії за списком блоку став М.Катеринчук. Набравши за підсумками виборів 14,15% голосів виборців, блок НУНС опинився на третьому місці і отримав 72 мандати.

Вибори 2008

[ред. | ред. код]

2008 рік — Європейська партія Україна бере участь у позачергових виборах столичної влади. Разом з партією «Європейська платформа» було створено Блок Миколи Катеринчука.[4] Лідер блоку висунув свою кандидатуру в мери столиці.

Вибори 2010

[ред. | ред. код]

На президентських виборах-2010 Європейська партія України підтримала кандидатуру Юлії Тимошенко.

За результатами місцевих виборів Європейська партія отримала місця в Київській міській Раді (5 мандатів) та в органах місцевого самоврядування (150 депутатських мандатів).

Вибори 2012

[ред. | ред. код]

На парламентських виборах у жовтні 2012 Європейська партія України висунула свої кандидатів на одномандатних мажоритарних округах у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській областях. У виборах по загальнодержавному багатомандатному округу Європейська партія України участі не брала. Лідер партії Микола Катеринчук здобув перемогу по мажоритарному округу № 13 (Калинівський, Хмільницький, Козятинський райони, Вінницька область), отримавши 64,34% голосів.[5]

Вибори 2013

[ред. | ред. код]

Депутатом в Горлівську міську раду по мажоритарному округу № 21 (селище шахти ім. Рум'янцева та частина житлового масиву «Сонячний») від Європейської партії України було обрано Ірину Коржукову. З результатом в 42,8% вона залишила далеко позаду себе висуванця від Партії регіонів Володимира Друковського (23,8%) та комуніста Олега Афонічкіна (11,74%).[6]

Лідер партії розпочав передвиборчу кампанію на посаду мера м. Києва, мав значну підтримку киян[7]. Дата виборів ще не визначена.

Символіка

[ред. | ред. код]

Прапор політичної партії "Європейська партія України" являє собою прямокутне полотнище синього кольору із співвідношенням сторін 2:3, із зображенням розпізнавального знаку - овалу із 9 зірок жовтого кольору різного розміру, в який з правого боку вписується назва - Європейська партія України.

Розпізнавальний знак політичної партії "Європейська партія України" являє собою зображення на синьому прямокутнику овалу із 9 зірок жовтого кольору різного розміру, в який з правого боку вписується назва - Європейська партія України.[8]

Структура партії

[ред. | ред. код]

Лідер партії

[ред. | ред. код]

Голова Європейської партії України Микола Катеринчук — народний депутат України VI, V, VI та VII скликань, кандидат юридичних наук.

Керівні органи

[ред. | ред. код]
  • З'їзд партії (скликається не рідше як один раз на два роки, визначає стратегію партії, обирає лідера).
  • Рада партії (проводиться раз на один-два місяці).
  • Центральний виконавчий комітет партії (здійснює організаційне, інформаційне, аналітичне та ресурсне забезпечення діяльності партії, практичне забезпечення виконання рішень центральних керівних органів партії, розпоряджень та доручень голови партії).
  • Конференції організацій партії та виконавчі комітети на рівнях первинних осередків, сільських, селищних, міських організацій партії.

Лютий 2012 — Центральний виконавчий комітет очолив Віталій Щербенко.

Станом на серпень 2013 року Європейська партія України має регіональні осередки у 20 областях України (Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській), АРК та м. Києві.

Ідеологія партії

[ред. | ред. код]

Партія дотримується основних принципів соціал-лібералізму (соціального лібералізму), відповідно до якого держава має втручатися в економічні процеси з метою боротьби з монополізмом і підтримувати конкурентне ринкове середовище. Суспільство повинно мати законні підстави у випадку, якщо прибуток не відповідає вкладу людини в загальне благо, вилучити частину цього доходу через податки і перерозподілити його на соціальні потреби. Поліпшення умов життя найбідніших верств суспільства буде сприяти зростанню внутрішнього ринку та економічному зростанню.

Мета та пріоритетні напрями діяльності

[ред. | ред. код]
  • інтеграція України до європейського простору, як єдиної території без внутрішніх кордонів і бар'єрів з вільним рухом робочих і фінансових ресурсів;
  • наближення рівня життя українців до європейських стандартів шляхом впровадження системних реформ;
  • підтримка курсу Європейського Союзу, як інституції, заснованої на фундаментальних ліберальних принципах свободи, демократії, верховенства права;
  • захист навколишнього середовища і застосування альтернативних джерел енергетики;
  • проведення освітніх акцій та законодавчих ініціатив, спрямованих на запобігання ґендернійої дискримінації;
  • організація просвітницьких заходів для молоді з метою ознайомлення з історією створення та основами діяльності інституцій Європейського Союзу, з ідеями провідних ліберальних ідеологів та мислителів, а також з особливостями європейської інтеграції України.

Європейський вектор діяльності

[ред. | ред. код]
  1. Сприяння підписанню Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
  2. Досягнення спрощення візового режиму для громадян України з країнами ЄС.
  3. Сприяння євроінтеграції України.
  4. Адаптація європейського досвіду у різних сферах суспільно-політичного життя в Україні.

Молодіжний Європейський Рух

[ред. | ред. код]

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Молодіжний Європейський Рух» як молодіжне крило Європейської партії України була створена в 2009 році. Молодіжний Європейський Рух має представництва у 19 регіонах країни та ставить за мету формування молодої сили України, для якої пріоритетними виступають права і свободи людини, демократичні європейський вектор розвитку України.[9][10]

Міжнародне співробітництво

[ред. | ред. код]

Європейська партія України з травня 2013 року стала повноправним членом (з правом голосу) партії Альянс лібералів та демократів за Європу (Alliance of Liberals and Democrats for Europe Party) — міжнародне об'єднання ліберальних політичних партій Європи, що включає 50 партій з різних країн.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Європейська партія України інтегрувалася у європейську політичну структуру і стала повноправним членом Альянсу лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ). Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
  2. ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. ↑ Політичні партії. ddr.minjust.gov.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 27 листопада 2018. [Архівовано 2017-09-01 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Список Блоку Миколи Катеринчука. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
  5. ↑ Дані ЦВК. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 4 вересня 2013.
  6. ↑ Горлівські європейці на місцевих виборах потіснили регіоналів та комуністів. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  7. ↑ Опитування GfK. Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  8. ↑ Політична партія «Європейська партія України». ddr.minjust.gov.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018. [Архівовано 2018-11-27 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Молодіжний Європейський Рух. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 4 вересня 2013. [Архівовано 2013-08-15 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Молодіжний Європейський Рух - блог. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
  11. ↑ Депутат Європарламенту: Україні потрібна ще одна помаранчева революція. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Політичні партії і рухи Це незавершена стаття про політичну партію України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.