Ібраїмов Султан Ібраїмович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ібраїмов.
Ібраїмов Султан Ібраїмович
Прапор
Прапор
 9-й Голова Ради міністрів Киргизької РСР
22 грудня 1978 — 4 грудня 1980 року
Попередник: Ахматбек Суюмбаєв
Наступник: Петро Ходос
 
Народження: 20 вересня 1927(1927-09-20)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Chuy Districtd, Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 4 грудня 1980(1980-12-04) (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Чолпон-Атаd, Іссик-Кульська область, Киргизька РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Бішкек Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: КПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть»
Герой Киргизької Республіки

Султан Ібраїмович Ібраїмов (кирг. Султан Ибраимович Ибраимов; 20 вересня 1927, село Алчалу, тепер Чуйського району Чуйської області, Киргизстан — 4 грудня 1980, місто Чолпон-Ата, тепер Іссик-Кульської області, Киргизстан) — киргизький радянський державний і партійний діяч, голова Ради міністрів Киргизької РСР у 1978—1980 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1943 році колгоспником колгоспі «Алчалу» Чуйського району, потім працював трактористом Донарицької машинно-тракторної станції (МТС). Член КПРС з 1954 року.

Закінчив Ташкентський інститут інженерів іригації та механізації сільського господарства.

У 1955—1957 роках обіймав посаду молодшого наукового співробітника Інституту водного господарства та енергетики Академії наук Киргизької РСР. Після цього перейшов на партійну роботу, з 1959 до 1961 року працював інструктором відділу науки, вищих навчальних закладів та шкіл ЦК КП Киргизії. Від 1959 до 1961 року був другим секретарем Аламудунського районного комітету КП Киргизії.

У 1961—1966 роках — міністр меліорації й водного господарства Киргизької РСР. Від 4 березня 1966 до 30 січня 1968 року був секретарем ЦК КП Киргизії. Після цього, з січня 1968 до вересня 1978 року — 1-й секретар Ошського обласного комітету КП Киргизії.

25 серпня — 22 грудня 1978 року — голова Президії Верховної ради Киргизької РСР. Від 22 грудня 1978 до вбивства 4 грудня 1980 року очолював Раду міністрів Киргизької РСР.

Депутат Верховної ради СРСР 8-10 скликань.

4 грудня 1980 року був убитий двома пострілами в голову у власному ліжку в урядовій резиденції на озері Іссик-Куль. Злочинець проник у будинок і застрелив спочатку водія Ібраїмова, який спав на першому поверсі й помітив сторонню особу. Дружина загиблого політика встигла побачити лише як злочинець вистрибнув у вікно. Під час розслідування вбивства Ібраїмова було проведено першу в Радянському Союзі біологічну експертизу відбитків пальців, що дало змогу встановити особу вбивці. Ним виявився місцевий житель Смагін, якого знайшли повішеним в електричці, що стояла в депо міста Чапаєвська (Куйбишевська область). Мотивом убивства було встановлено міжнаціональну ворожнечу, на що навів особистий зошит Смагіна з власноручним написом «Я буду вбивати киргизів, де б я їх не натрапив»[2].

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ибраимов Султан Ибраимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Бобков Ф. Д. (1995). КГБ и власть. Национальные проблемы. Москва: Ветеран МП. с. 323—326. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]

Ибраимов Султан Ибраимович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).