Івонн Барр

Івонн Барр
англ. Yvonne Barr Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася11 березня 1932(1932-03-11) Редагувати інформацію у Вікіданих
Карлоу, Ірландська Вільна держава[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла13 лютого 2016(2016-02-13) (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мельбурн, Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ірландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняКарлоу
Дублін
Лондон
Мельбурн Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвірусологиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьвірусологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛондонський університет (1966) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії[2] (1966)
Науковий керівникЕнтоні Епштейн Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМіддлсекський шриталь Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusВірус Епштейна-Барр Редагувати інформацію у Вікіданих

Івонн Болдінг[3][4] (до шлюбу Барр[3], англ. Yvonne Barr; 11 березня 1932 — 13 лютого 2016) — вірусолог ірландського походження, співвідкривачка вірусу Епштейна — Барр (1964)[5].

Освіта і кар'єра

[ред. | ред. код]

Івонн Барр народилася в Ірландії[6]. Закінчила зоологічний факультет Трініті-коледжу в Дубліні з відзнакою[7]. Після закінчення навчання Барр обіймала кілька посад у ветеринарних і медичних дослідницьких лабораторіях Великої Британії та Канади.

У 1963 році Барр стала першою із двох асистентів англійського патолога і вірусолога Майкла Ентоні Епштейна, який отримав дослідницький грант від Національного інституту охорони здоров'я (NIH)[8].

Під час своїх аспірантських досліджень у Міддлсецькому шпиталі в 1964 році Барр разом зі своїм науковим керівником Ентоні Епштейном відкрила вірус Епштейна — Барр (EBV — Epstein-Barr virus)[9][10]. Перш ніж визначити його особливості, Епштейн, Барр і Берт Ачонг[en] опублікували свої попередні дослідження в журналі The Lancet[11]. Барр відіграла важливу роль у відкритті вірусу Епштейна — Барр, який також називають вірусом герпесу людини 4: вона підготувала зразки, які були використані для проведення експериментів[10].

У 1963 році вона приєдналася до команди Інституту патології Бленда Саттона медичної школи Міддлсецького шпиталю Лондонського університету. Барр закінчила Лондонський університет у 1966 році, здобувши ступінь доктора філософії[12][13].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Переїхавши до Мельбурна, Івонн Барр одружилася зі Стюартом Болдінгом (Stuart Balding) і народила двох дітей[14].

Івонн Барр померла в Мельбурні у віці 83 років[15].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.nytimes.com/2024/03/21/obituaries/yvonne-barr-overlooked.html
  2. ↑ біографія
  3. ↑ а б Yvonne Barr's video greeting at the EBV 50th anniversary conference in 2014
  4. ↑ Yvonne Balding Obituary. The Age. 19 лютого 2016. Процитовано 19 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Barr, Yvonne M. (1932-) – People and organisations. Trove (англ.). Процитовано 11 лютого 2019.
  6. ↑ James, 2009: «Barr […] was born in Eire».
  7. ↑ James, D. Geraint (1 травня 2009). A chance meeting. QJM. 102 (5): 365—366. doi:10.1093/qjmed/hcn167. ISSN 1460-2725. PMID 19318370.
  8. ↑ Crawford, Dorothy H.; Rickinson, Alan; Johannessen, Ingólfur (2014). Cancer Virus: The Story of Epstein-Barr Virus. OUP Oxford. с. 29–30. ISBN 9780199653119.
  9. ↑ Encyclopedia of Australian Science. Процитовано 27 грудня 2013.
  10. ↑ а б McGrath, Paula (6 квітня 2014). Cancer virus discovery helped by delayed flight. BBC News. Процитовано 4 листопада 2015.
  11. ↑ Clinical Virology Manual, Fifth Edition: Chapter 28: Epstein-Barr Virus. Washington, DC: ASM Press. 2016. с. 387—398. doi:10.1128/9781555819156.ch28.
  12. ↑ Encyclopedia of Australian Science. Процитовано 27 грудня 2013.
  13. ↑ Barr, Yvonne M. - Biographical entry - Encyclopedia of Australian Science. web.archive.org. 12 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
  14. ↑ Yvonne Balding Death Notice - Melbourne, Victoria | The Age. tributes.theage.com.au. Процитовано 21 травня 2023.
  15. ↑ Yvonne Balding Obituary. The Age. 19 лютого 2016. Процитовано 19 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)