Ідріаліт
| Ідріаліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Id[2] |
| Хімічна формула | C₂₂H₁₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 10.BA.20 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Ідрія[3] |
| Типова місцевість | Ідрія (родовище)[4] |
 Ідріаліт у Вікісховищі | |
Ідріаліт, ідріалін, кертисит[5] — органічний мінерал.
Хімічна формула: 4[C22 H14].
Сингонія ромбічна. Дрібні лусочки або таблитчасті кристали.
Твердість 2.
Густина 1,2.
Колір від зеленувато-жовтого до світло-коричневого. Має блакитно-біле світіння.
Зустрічається в асоціації з рудами ртуті. Вперше знайдений в Ідрії (Словенія).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ webmineral.com
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Curtisite. mindat.org (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ідріаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ідріаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |