Ільза була дочкою бургомістра Ліси (Лешно) Георга (Єжи) Швидецьки (1875—1952). Вивчала історію, біологію та антропологію в університетах Лейпцига, Данцига (нині Гданськ) та Бреслау (нині Вроцлав). З 1930-х років працювала асистентом Егона фон Айкштедта, одного з провідних расових теоретиків нацистської Німеччини .
У 1934 році отримала науковий ступінь доктора філософії (академічний ступінь, що не має прямого відношення до філософії). У 1940 році вийшла заміж за бізнесмена Бернхарда Розінга, який загинув в результаті бомбардування Нюрнберга в 1944 році.
Працювала в Антропологічному інституті при університеті в Майнці з 1946 року[6] до виходу на пенсію в 1975 році. Професор антропології із 1961 року. З 1949 року редагувала журнал «Homo», присвячений питанням антропології. У 1961 році була призначена директором Інституту антропології в Майнці.[7] У 1975 році набула статусу почесного директора.
У центрі наукових інтересів Ільзе Швидецьки була популяційна біологія життя історичних народів. Брала активну участь у кількох великомасштабних регіональних експедиціях зі збирання антропологічних даних: у 1930 році — у Сілезії, у 1937 р. — у Британській Індії, у 1950-х — 1970-х роках — у Вестфалії, на Рейнланд-Парльці, на Сардинії.
У 1966 році організувала новаторський міжнародний симпозіум з антропології неоліту[8].
Вивчала питання антропології, зокрема, «слов'янське питання». У 1938 році в Штутгарті вийшла книга доктора філософії, асистента Антропологічного інституту при Університеті Бреслау Ільзи Швидецьки «Расологія древніх слов'ян» (Rassenkunde der Altslawen), в якій вона робить висновок про те, що колись були представниками «східно-нордичної» раси слов'яни. На цей час цю расову складову здебільшого втратили, за винятком поляків[9][4].
Rassenkunde des nordöstlichen Oberschlesien.(Kreise Kreuzburg, Rosenberg, Guttentag).Aus dem Anthropologischen Institut der Universität Breslau. Reihe: Rasse, Volk, Erbgut in Schlesien Heft 2. Priebatsch's Buchhandlung, Breslau 1939
Grundzüge der Völkerbiologie. Stuttgart 1950 (spanische Übersetzung 1953: Ethnobiologica)
Das Problem des Völkertodes. Eine Studie zur historischen Bevölkerungsbiologie. Enke, Stuttgart 1954
Das Menschenbild der Biologie Ergebnisse und Probleme der naturwissenschaftlichen Anthropologie. G. Fischer, Stuttgart 1959 (2. Auflage 1970)
Die vorspanische Bevölkerung der Kanarischen Inseln. Beiheft zu Homo. Göttingen 1963 (span. Übersetzung 1963)
zusammen mit Hubert Walter: Untersuchungen zur anthropologischen Gliederung Westfalens. Münster 1967
Hauptprobleme der Антропологія. Bevölkerungsbiologie und Evolution des Menschen. Rombach, Freiburg i. Br. 1971
Grundlagen der Rassensystematik. BI, Mannheim 1974
Rassen und Rassenbildung beim Menschen. Fischer, Stuttgart 1979
zusammen mit I. Spiegel-Rösing: Maus und Schlange. Untersuchungen zur Lage der deutschen Антропологія. Oldenbourg, Munchen 1992.