Індійці в Сінгапурі
| Сінгапурські індійці சிங்கப்பூர் இந்தியர்கள் | |
|---|---|
| Кількість | 348 100 осіб 9.2% населення Сінгапуру |
| Походження | Індійці |
| Мова | переважно тамільська та англійська; також малайська, малаялам, пенджабська, телуґу, гінді |
Індійці в Сінгапурі — жителі Сінгапуру південно-азійського походження. Складають 9% населення країни, що робить їх третьою за величиною етнічною групою після китайців та малайців в Сінгапурі.
Контакт з древньої Індії залишив глибокий вплив на корінну для Сінгапуру малайську культуру, однак масова міграція індійців на острів почалася з заснування сучасного Сінгапуру британцями в 1819 році. Спочатку індійське населення складали переважно молоді чоловіки, які прибували як робітники, солдати та ув'язнені. До середини 20-го століття з'явилася стала спільнота, з більш збалансованим гендерним співвідношенням.
Індійське населення Сінгапуру відрізняється сильним класовим розшаруванням, як з великою кількістю еліти, так і груп з низькими доходами. Це стало більш помітним, коли у 1990-х з припливом як добре освічених, так і некваліфікованих мігрантів з Індії, почали існувати нові протиріччя.
Сінгапурські індійці відрізняються лінгвістичною та релігійною різноманітністю, однак етнічні таміли формують більшість.
Видатні індійські особи вже давно залишили слід в Сінгапурі як лідери в різних галузях національного життя. Індійці також колективно добре представлені в таких областях, як політика, освіта, дипломатія та законодавство.
Офіційними мовами Сінгапуру є англійська, малайська, китайська (путунхуа) і тамільська.[1] Національною мовою Сінгапуру є малайська з історичних причин,[1] і вона використовується в національному гімні "Majulah Singapura».[2]
Етнічні таміли складають 58% індійського населення Сінгапуру. Меншини індійської групи включають малаялі, телугу, пенджабці, синдці, гуджаратці, маратхі і гінді-мовні особи, серед інших.[3] З точки зору фактичного щоденного використання мови, 39% індійців говорять головним чином англійською вдома, і приблизно стільки ж тамільську. Решта говорять або малайською (11%), або іншими мовами, у тому числі іншими індійськими мовами (11%).[4]
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| Тамільська | 150 184 | 58.25% |
| Малаялам | 21 736 | 8.43% |
| Пенджабська | 17 899 | 6.9% |
У відповідності до перепису 2000 року, 179 187 індійців Сінгапуру у віці 15 років та старше належали до таких релігійних груп:
| Релігія | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| Індуїзм | 99 328 | 55.4% |
| Іслам | 45 927 | 25.6% |
| Християнство | 21 702 | 12.1% |
| Сикхізм | 9 626 | 5.4% |
| Буддизм | 1 166 | 0.7% |
| Немає релігії | 987 | 0.6% |
| Інші релігії | 453 | 0.3% |
- ↑ а б Republic of Singapore Independence Act. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 4 січня 2009. [Архівовано 2011-05-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Singapore Arms and Flag and National Anthem Act (Cap. 296, 1985 Rev. Ed.).
- ↑ Leow, Bee Geok (2001). Census of Population 2000: Demographic Characteristics. p.47-49.
- ↑ Wayback Machine (PDF). 19 вересня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2007. Процитовано 17 серпня 2018. [Архівовано 2007-09-19 у Wayback Machine.]