Іхсан Аббас

Іхсан Аббас
Народився2 грудня 1920(1920-12-02)[1][2]
Ayn Ghazald, Haifa Subdistrictd, Підмандатна Палестина, Британська імперія[3]
Помер29 січня 2003(2003-01-29) (82 роки)
Амман, Йорданія
Країна Йорданія
 Палестинська держава
Діяльністьлітератор, історик, письменник
Alma materКаїрський університет
Arab Colleged
ЗакладАмериканський університет Бейрута
Аспіранти, докторантиWadad Kadid
ЧленствоArab Academy of Damascusd
Брати, сестриBakr ʻAbbāsd
Нагороди
CMNS: Іхсан Аббас у Вікісховищі

Іхса́н Абба́с (араб. إحسان عباس, Ihsan Abbas; 2 грудня 1920(19201202) — 29 січня 2003) — палестинський сходознавець, арабіст, літературознавець. Один із провідних спеціалістів з арабської культури в ХХ ст[4]. Народився в Айн-Газал, Палестина. Випускник Каїрського університету (1950). Доктор філософії. Професор Американського університету Бейруту. Лауреат Міжнародної премії короля Фейсала за дослідження в галузі арабської мови і літератури (1980). Помер в Аммані, Йорданія.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Ahmed Mohammed al-Maqqari, Nafh at-tibb min ghusn al-andalus al-ratib. Beirut: 1968.
  • Al-Baladhuri, Ansab al-Ashraf. Wiesbaden: 1979.
  • Ibn al-Kattani, Kitab al-Tashbihat. Beirut: 1966.
  • Ibn Bassam, Dhakhira fî mahâsin ahl al-Gazira. Beirut: 1979.
  • Ibn Hazm, al-Ihkam fi usul al-ahkam. Beirut: Dar al-Afaq al-Jadida, 1980.
  • Ibn Hazm, Al-Taqrib li Hadd al-Mantiq bi al-Alfaz al-`Ammiyya. Beirut: 1959.
  • Ibn Hazm, Rasa`il Ibn Hazm al-Andalusi. Beirut, 1981.
  • Ibn Hazm, Ṭawq al-Ḥamāmah. Cairo: Dar al-huda lil-thaqafah wal-nashr, 2002.
  • Ibn Khallikan, Wafayāt al-aʿyān wa-anbāʾ abnāʾ az-zamān. Beirut: 1968-1977.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ AlKindi
  3. ↑ Арабська Вікіпедія — 2003.
  4. ↑ Ihsan Abbas. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24 липня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іхсан Аббас