Іщенко Григорій Андрійович

Григорій Іщенко
Особисті дані
Повне ім'я	Григорій Андрійович Іщенко
Народження	29 липня 1946(1946-07-29) (78 років)
	Кіровоград
Зріст	172 см
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1965 «Шахтар» (Олександрія) 8 (3) 1966–1967 «Динамо» (Київ) 0 (0) 1968 «Зірка» (Кіровоград) 20 (0) 1969–1971 «Шахтар» (Кадіївка) 20? (5) 1972–1973 «Динамо» (Хмельницький) ? (18) 1974–1976 «Суднобудівник» (Миколаїв) 102 (8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1979–1982 «Суднобудівник» (Миколаїв) 1982 «Поділля» (Хмельницький) 1985 «Поділля» (Хмельницький) 1987 «Зірка» (Кіровоград) 1991 «Поділля» (Хмельницький) 1992 «Поділля» (Хмельницький) 1993 «Приладист» (Мукачеве) 1994 «Адвіс» (Хмельницький) 1996–1997 «Полісся» (Житомир) 1998 «Поліграфтехніка» (Олександрія) 1999 «Поліграфтехніка» (Олександрія) 2004–2005 МФК Миколаїв
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщенко.

Григорій Андрійович Іщенко (нар. 29 липня 1946, Кіровоград) — радянський та український футболіст, півзахисник.

Кар'єра гравця

Його першим тренером в кіровоградській ДЮСШ був Володимир Прокопович Рєзніков.^[1] Розпочав грати у олександрійському «Шахтарі», потім потрапив до київського «Динамо», де відіграв два сезони в дублі. Тоді повернувся додому у кіровоградську «Зірку». Пізніше виступав за «Динамо» (Хмельницький). Закінчив кар'єру гравця у миколаївському «Суднобудівнику».

Тренерська кар'єра

Після закінчення сезону 1976 року приступив до тренерської діяльності в ДЮСШ «Суднобудівника». В липні 1979 року змінив Юрія Войнова на посту старшого тренера миколаївського клубу. У 1982 очолив хмельницьке «Поділля». У 1985 році знову працював старшим тренером «Поділля» (Хмельницький). Пізніше тренував рідну кіровоградську «Зірку». У 1991 році повернувся у Хмельницький, де керував спочатку «Поділлям», а після вояжу у Мукачево і «Адвісом». Потім очолював «Полісся» (Житомир) і «Поліграфтехніку» (Олександрія). В вересні 2003 року Григорій Іщенко разом з Романом Покорою і Володимиром Фігелем приїхали в Миколаїв рятувати місцевий клуб від вильоту у другу лігу. В результаті МФК Миколаїв завершив першість на 12-му місці^[2]. У наступному сезоні Григорій Іщенко працював головним тренером цієї команди^[3].

Досягнення

Чемпіон УРСР (друга ліга шоста зона): 1974

Примітки

1. Григорій Іщенко: Моє футбольне життя складалось на користь як хмельницького, так і українського футболу загалом. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
2. Від гравця до головного тренера [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
3. Григорій Іщенко: Зробимо все можливе, щоб порадувати вболівальників гарною грою і результатами [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

• Історія та статистика українського футболу на ukr-football.org.ua
• Статистика на footbook.ru [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Легенда нашого футболу^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Література

• Єсюнін С. Хмельницький футбол: Історія, події, статистика. — Хмельницький, 2000. — 80 с.
• Гнатюк В. «20 чемпионатов второй лиги, 1971–1990 гг». — КЛФ «Верность», Кривой Рог, 1991. — 104 с.

‎