Ієн Маккейґ

Ієн Маккейґ
Народився19 березня 1957(1957-03-19) (67 років)
Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна США
Діяльністьілюстратор, письменник, кінорежисер
Галузьілюструванняd[1], літературна діяльністьd[1], кіновиробництво[1] і кінорежисураd[1]
Alma materШкола мистецтв Глазго і Oak Bay High Schoold
Знання мованглійська[1]
IMDbID 0564572

Ієн Маккейґ (англ. Iain McCaig; нар. 19 березня 1957) — американський художник, письменник і режисер[2][3]. Він брав участь у франшизі «Зоряні війни» та багатьох інших культових фільмах і книжкових проектах, включаючи обкладинку альбому «The Broadsword and the Beast» Jethro Tull[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Маккейґ народився в Санта-Моніці, штат Каліфорнія[5], але більшу частину своїх молодих років провів у Вікторії, Британська Колумбія, Канада[4]. Пізніше він переїхав до Великої Британії та навчався в Школі мистецтв Глазго, але одного літа повернувся до Каліфорнії, щоб працювати в Korty Films, де брав участь у розробках мультфільмів «Вулиця Сезам» і трейлера анімаційного фільму 1983 року «Двічі був раз».

Повернувшись до Великої Британії, він почав кар'єру незалежного ілюстратора; його робота там включає обкладинку для Jethro Tull («The Broadsword and the Beast»), дизайн логотипу Games Workshop[6] та обкладинку та внутрішні ілюстрації для книг Яна Лівінґстона «Бійове фентезі»[7]. У 1990 році він повернувся до Каліфорнії, щоб працювати на Industrial Light and Magic, а пізніше на Lucasfilm. У той час він зняв свій перший професійний фільм, короткометражний фільм 1998 року під назвою «Обличчя», який отримав численні нагороди[8] у тому числі «Помітне відео 2000 року» від Американської бібліотечної асоціації.

У кіно Маккейґ найбільше відомий дизайном персонажів «Зоряних воєн» Падме Амідали та Дарта Мола, а також брав участь у ключових дизайнах багатьох фільмів франшизи «Зоряних воєн», включаючи Епізоди I, II, III та VII[5]. У 2016 році під час виступу в Університеті Академії мистецтв Маккейґ розповів, що початковий план для персонажа Падме полягав у тому, щоб вона ледь не вбила Енакіна Скайвокера, щоб розпочати галактичну революцію. Цю частину сценарію змінив сценарист фільму Джордж Лукас[9][10].

Серед інших його робіт — «Термінатор 2», «Гак», «Інтерв'ю з вампіром», «Дракула Брема Стокера», «Павутина Шарлотти», «Пітер Пен», «Гаррі Поттер і кубок вогню»[7], «Хроніки Спайдервіка»[5], «Джон Картер: між двох світів», «Месники», «Вартові галактики» та «Книга джунглів». Він також був співпродюсером і директором концептуального дизайну фільму «Вікінги».

У жовтні 2008 року була випущена книга робіт Маккейґа Лінія тіні: Мистецтво Ієна Маккейґа[5]. Книга являє собою поєднання міні-класів з мистецтва, алегоричної новели про творчий процес Маккейґа та ретроспективи 28 років його кіно та особистої роботи.

Маккейґ викладав малювання та оповідання публічно та приватно протягом більшої частини своєї кар'єри. Він є автором чотирьох DVD-дисків про візуальне оповідання та концептуальний дизайн для Gnomon Workshop. У 2014 році Маккейґ отримав нагороду Spectrum Award як великий майстер .

Дочка Маккейґа, Міші, також є кінохудожницею, вона брала участь у проєктах фільмів «Залізна людина», «Чужеземець» і «Джон Картер з Марса», а також продюсувала власний короткометражний фільм. Ієн і Міші брали участь у виробництві серіалу Discovery Channel Революція динозаврів[11]. Його син Ініго також художник.

Зараз Маккейґ живе зі своєю дружиною Леонор у Вікторії, Британська Колумбія[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Iain McCaig. IMDb. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 22 січня 2016.
  3. ↑ AboutUNSW (25 липня 2011), Iain McCaig: The Art of Visual Storytelling, архів оригіналу за 30 листопада 2015, процитовано 22 січня 2016
  4. ↑ а б в Reid, Michael D. (January 28, 2009). «From Oak Bay to Mars: Iain McCaig takes break from fantasies to talk creativity at film festival», Times-Colonist, p. C9.
  5. ↑ а б в г Reid, Michael D. (March 27, 2009). «Concept artist offers glimpse into creative realm: Star Wars insider to share secrets at comics store», Times-Colonist, p. D1.
  6. ↑ Livingstone, Ian (2022). Dice Men. unbound. с. 205. ISBN 9781800180529.
  7. ↑ а б City of Thieves.
  8. ↑ Reid, Michael D. (October 20, 2001). «Producer planning 'digital' studio», Times-Colonist, p. E8.
  9. ↑ Kyriazis, Stefan (13 травня 2017). The Star Wars Revenge of the Sith original ending SHOCK: Padme almost KILLED Anakin. Daily Express. Архів оригіналу за 14 May 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  10. ↑ Armitage, Hugh (11 травня 2017). Star Wars' Padmé was a total badass in Revenge of the Sith's original ending. Digital Spy. Архів оригіналу за 15 May 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  11. ↑ Walsh, Barry (1 листопада 2010). Dino-Might. Realscreen. Архів оригіналу за 9 October 2011. Процитовано 22 жовтня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]