Абдул Хамід Караме

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Караме.
Абдул Хамід Караме
араб. عبد الحميد كرامي‎
Прапор
Прапор
 17-й Прем'єр-міністр Лівану
10 січня — 20 серпня 1945
Попередник: Ріад ас-Сольх
Наступник: Самі ас-Сольх
 
Народження: 23 жовтня 1890(1890-10-23)
Триполі
Смерть: 23 листопада 1950(1950-11-23) (60 років)
Ліван
Країна: Ліван
Релігія: сунізм
Діти: Омар Караме і Рашід Караме

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абдул Хамід Караме (араб. عبد الحميد كرامي‎; 23 жовтня 1890 — 23 листопада 1950) — ліванський політик, прем'єр-міністр Лівану від січня до серпня 1945 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з однієї з найвідоміших у Лівані родин мусульман-сунітів[2]. Члени того роду традиційно обіймали посаду муфтія Триполі, Абдул Хамід не став виключенням[3], але від посади його усунула французька окупаційна влада. Караме був одним з лідерів руху за незалежність Лівану[4].

У червні 1935 року в результаті особистого конфлікту Караме вбив іншого уродженця Триполі — Абдула Маджида Мукаддама, втім його виправдали, оскільки суд визнав його дії самообороною[3]. Адвокатом Караме на тому судовому процесі був майбутній президент Лівану Бішара ель-Хурі[1][3].

Абдул Хамід Караме обіймав посаду прем'єр-міністра й міністра фінансів Лівану від 10 січня до 20 серпня 1945 року. Його сини, Рашід та Омар також неодноразово обіймали посаду голови уряду Лівану[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ziser, Eyal (2000). Lebanon: The Challenge of Independence (англ.) . Bloomsbury Academic. с. 237. ISBN 978-1-86064-537-2. Архів оригіналу за 21 грудень 2016. Процитовано 11 лютого 2022.
  2. ↑ Harris, William; Harris, William W. (2012). Lebanon: A History, 600-2011 (англ.) . OUP USA. с. 347. ISBN 978-0-19-518111-1. Архів оригіналу за 18 жовтень 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  3. ↑ а б в Barak, Oren. Conflict and Peace in Lebanon // Int. J. Middle East Studies. — 2002. — С. 619—644. Архівовано з джерела 14 серпня 2007.
  4. ↑ El-Husseini, Rola (2012). Pax Syriana: Elite Politics in Postwar Lebanon (англ.) . Syracuse University Press. с. 98. ISBN 978-0-8156-3304-4. Архів оригіналу за 17 вересень 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  5. ↑ Karami back to lead Lebanese Government. China Daily. Beirut. 12 березня 2005. Архів оригіналу за 31 липень 2017. Процитовано 11 лютого 2022.