Авл Манлій Капітолін
| Авл Манлій Капітолін | |
|---|---|
| лат. A. Manlius T.f.A.n. Capitolinus | |
| Ім'я при народженні | Aulus Manlius Capitolinus |
| Народився | 5 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 4 століття до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | військовий трибун з консульською владою |
| Термін | 389, 385, 383 і 370 роки до н. е. |
| Рід | Манлії |
| Батько | Тит Манлій |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Марк Манлій Капітолін[1][1] |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Луцій Манлій Вульсон Лонг і Луцій Манлій Капітолін Імперіос[1][1] |
Авл Ма́нлій Капітолі́н (лат. Aulus Manlius Capitolinus; V—IV століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, чотириразовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 389, 385, 383 і 370 років до н. е.
Походив з патриціанського роду. Син Тита Манлія. Про його початкову кар'єру недостатньо відомо. Діяв разом зі старшим братом Марком Манлієм Капітоліном, консулом 392 року до н. е. У 390 році до н. е. був серед оборонців Капітолію від галів на чолі із Бренном. За це разом з братом отримав когномен Капітолін, тобто Капітолійський.
У 389 році до н. е. разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Публієм Корнелієм, Луцієм Віргінієм Трікостом, Луцієм Постумієм Альбіном Регілленом його було обрано військовим трибуном з консульською владою. Під час цієї каденції Капітолін очолив один з легіонів, з яким тримав оборону проти галлів та їх союзників. У 387 році до н. е. не підтримав змову свого брата за захоплення абсолютної влади в Римі, через що Марка Манлія було засуджено і скарано на смерть.
У 385 році до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою цього разу разом з Публієм Корнелієм, Гаєм Сергієм Фіденатом Коксоном, Титом Квінкцієм Цинциннатом Капитолином, Луцієм Квінкцієм Цинціннатом, Луцієм Папірієм Курсором. Він разом із колегами з перемінним успіхом воював проти вольсків, герніків та латинян. Після цього підтримав пропозицію щодо призначення диктатора для війни з вольськами, яким став Авл Корнелій Косс.
У 383 році до н. е. його було втретє обрано військовим трибуном з консульською владою цього разу разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Луцієм Лукрецієм Триципітіном Флавом, Марком Требонієм, Сервієм Сульпіцієм Руфом. Під час цієї каденції почались декілька повстань вольськів та міст Пренесте і Ланувій проти Риму, але військові дії не почались через голод та моровицю, які виникли в Римі.
Тривалий час про діяльність Авла Манлія Капітоліна відсутні відомості, вів боротьбу проти плебейських трибунів. Вчетверте його було обрано військовим трибуном з консульською владою у 370 році до н. е. Його колегами того року були Сервій Сульпіцій Претекстат, Гай Валерій Потіт, Луцій Фурій Медуллін, Сервій Корнелій Малугінен і Публій Валерій Потіт Публікола. Згадок про якісь дії військових трибунів під час цієї каденції немає.
Подальша доля Авла Манлія невідома.
- Тит Лівій Ab Urbe Condita VI, 1; 2, 11, 21; 3; 4, 35-36. (лат.)
