Адольф Штерн

Адольф Штерн
нім. Adolf Stern
Ім'я при народженні	нім. Friedrich Adolf Ernst
Народився	14 червня 1835(1835-06-14)[1][2][3]  Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький союз, Німеччина
Помер	15 квітня 1907(1907-04-15)[1][2][3] (71 рік)  Дрезден, Німецький Райх
Країна	Німеччина
Діяльність	поет, історик літератури, історик, викладач університету, письменник
Alma mater	Єнський університет і Школа Святого Томи (Лейпциг)
Заклад	Дрезденський технічний університет
Мова творів	німецька
У шлюбі з	Margarethe Stern^d
Автограф
Адольф Штерн у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штерн.

Адольф Штерн (нім. Adolf Stern, ім'я дане при народженні — Фрідріх Адольф Ернст, нім. Friedrich Adolf Ernst; 14 червня 1835, Лейпциг — 15 квітня 1907, Дрезден) — німецький письменник, поет, історик німецької літератури і педагог.

Біографія

Адольф Штерн народився 14 червня 1835 в місті Лейпцигу^[4]. Через фінансові проблеми в родині, він був змушений залишити школу до її закінчення, однак завдяки старанній самоосвіті йому вдалося заповнити прогалини в освіті. З 1852 року Штерн слухав лекції з історії, порівняльної лінгвістики, літератури та історії мистецтв в університетах рідного міста і Єни^[5].

1868 року Штерн був призначений професором історії німецької літератури в Дрезденському політехнікумі (нині Дрезденський технічний університет), де викладав до самої смерті^[6][7].

Штерн перебував під впливом літературно-політичного руху «Молода Німеччина», a також реалістів Отто Людвіга і Христіана Фрідріха Геббеля. Разом з Еріхом Шмідтом Штерн належав до найбільш відомих істориків німецької літератури^[6].

Його «Історію літератури» в 7 томах відносили свого часу до найкращих творів в цій царині; він написав близько десяти історій літератури (за сторіччями або країнами, але найбільше про новітню літературу); видав з примітками і цінними статтями твори Гауффе, Гердера, Кернера, О. Людвіга, Вільмара, Корнеліуса та деяких інших німецьких літераторів^[6][8].

Штерн писав також вірші, зокрема його збірка «Gedichte» кілька разів перевидавалася; популярністю користувалися також і його новели (3-тє вид., 1909)^[6][9].

Після ранньої смерті першої дружини Мальвіни в 1877 році, 1881 року Штерн одружився вдруге з Маргаритою Герр (Herr; 1857-1899), яка була відомою піаністкою і музичним педагогом, ученицею Ференца Ліста^[6] і Клари Шуман.

Адольф Штерн помер 15 квітня 1907 року в місті Дрездені.

Бібліографія

Вибрані праці Адольфа Штерна

• «Sangkönig Hiarne» (1853);
• «Gedichte» (1855—1880);
• «Poetische Erzählungen» (1855);
• «Zwei Frauenbilder» (1856);
• «Jerusalem» (1858);
• «Die Puritanerin» (1859);
• «Bruwer und Rubens» (1861);
• «Bis zum Abgrund» (1861);
• «Die neuen Rolandsknappen» (1862);
• «Am Königssee» (1863);
• «Historische Novellen» (1866);
• «Das Fräulein von Augsburg» (1868);
• «Johannes Gutenberg» (1872);
• «Neue Novellen» (1875);
• «Wanderbuch» (1877);
• «Bilder und Skizzen» (1878);
• «Auf fremder Erde» (1879);
• «Aus dunklen Tagen» (1879);
• «Violanda Robustella» (1880);
• «Die letzten Humanisten» (1881);
• «Ohne Ideale» (1882);
• «Hagbarth u. Signe» (1882);
• «Drei venezianische Novellen» (1886);
• «Camoens» (1886);
• «Die Wiedergefundene» (1891);
• «Die Ausgestossenen» (1896);
• «Wolfgangs Römerfahrt» (1896).

Історико-літературні праці

• «Pantheon deutscher Dichter» (1856);
• «Vier Titularkönige im XVIII Jahrh.» (1860);
• «Volksbibliothek der Litteratur des XVIII Jahrh.» (1866);
• «Fünfzig Jahre deutscher Dichtung» (1871);
• «Fünfzig Jahre deutscher Prosa» (1872);
• «Aus dem XVIII Jahrhundert» (1874);
• «Katechismus der allgemeinen Litteraturgeschichte» (1874);
• «Der Untergang des altenglischen Theaters» (1876);
• «Zur Litteratur der Gegenwart» (1880);
• «Lexikon der deutschen Nationallitteratur» (1882);
• «Geschichte der neueren Litteratur» (1883—1885);
• «Hermann Hettner» (1885);
• «Die deutsche Nationallitteratur von Goethes Tode bis zur Gegenwart» (1886);
• «Geschichte der Weltlitteratur» (1887; русский перевод, СПб., 1880);
• «Die Musik in der deutschen Dichtung» (1888);
• «Otto Ludwig, ein Dichterleben» (1891);
• «Beiträge zur Litteraturgeschichte des XVII ur XVIII Jahrh.» (1892);
• «Studien zur Litterat u. der Gegenwart» (1895)^[10].

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #110700805 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. International Music Score Library Project — 2006.
   d:Track:Q523660
4. Brockhaus, Konvers.-Lex.
5. Бартельс А. Adolf Stern. Der Dichter und Literaturhistoriker; zu seinem 70. Geburtstage. Koch, Dresden 1905.
6. Штерн, Адольф // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
7. New International Encyclopedia.
8. Meyer, Konvers.-Lex.
9. Theobald Bieder. Adolf Stern und seine Beziehungen zu Friedrich Hebbel. Behr Verlag, Leipzig 1936.
10. Штерн, Адольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

• Штерн, Адольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Jew. Enc. XI, 548-549.

Посилання

• Бібліографія. Adolf Stern // Німецька національна бібліотека