Алеко (фільм-опера)
Алеко | |
|---|---|
| рос. Алеко | |
 | |
| Жанр | фільм-опера |
| Режисер | Сергій Сідельов |
| Сценарист | Ганна Абрамова Григорій Рошаль |
| Композитор | Сергій Рахманінов |
| Кінокомпанія | Ленфільм |
| Тривалість | 60 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1953 |
| IMDb | ID 0046694  |
«Алеко» (рос. «Алеко») — російський радянський художній фільм, екранізація однойменної одноактної опери Сергія Васильовича Рахманінова за сюжетом поеми Олександра Сергійовича Пушкіна «Цигани». Прем'єрний показ відбувся 1 січня 1953 року[1].
У Бессарабії розташувався табір циган. Одного разу циганка Земфіра зустріла Алеко, який переховується від закону. Алеко оселився серед циган і ділив своє вигнання з Земфірою.
За два роки Алеко став здогадуватися, що Земфіра зраджує йому з молодим циганом. Дівчина збайдужіла до нього й зустрічається з новим коханим вночі. Алеко почув спів молодого цигана й вбив його, а за ним — і невірну Земфіру. Її передсмертний крик почув табір, батько Земфіри сказав Алеко, що циганам не потрібна кров і з вбивцею вони жити не будуть. Поховавши загиблих, табір рушив далі, а Алеко залишився на самоті.
- Олександр Огнівцев — Алеко;
- Святослав Кузнєцов — Молодий циган;
- Марк Рейзен — старий циган;
- Інна Зубковська — Земфіра;
- Броніслава Златогорова — Стара циганка
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0046694/releaseinfo [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] «Алеко» на Internet Movie Database