Алессандра Сюбле

Алессандра Сюбле
фр. Alessandra Sublet
Ім'я при народженніфр. Alexandra Sublet
Народилася5 жовтня 1976(1976-10-05)[1] (48 років)
Ліон
Країна Франція
Діяльністьрадіоведуча, телеведуча
Знання мовфранцузька
ЗакладFrance Interd, Europe 1d, M6 (телеканал) і Nostalgied
Роки активності1997 — тепер. час
У шлюбі зClément Miserezd[2]
IMDbID 1760553

Алессандра Сюбле (фр. Alessandra Sublet; зареєстрована як Александра Сюбле[A][3]; нар. 5 жовтня 1976(1976жовтня05), Ліон, Франція) — французька радіо- та телеведуча. З вересня 2009 до червня 2013 року вела щоденну телевізійну програму «C à vous» на France 5.

Молодість й освіта

[ред. | ред. код]

Народилася в Ліоні, донька Жоеля Сюбле, колишнього футболіста ліонського «Олімпіка» 1970-х років. Вона двоюрідна сестра футболіста Віллі Саньоля[4]. У дитинстві підготувала курс спортивного вивчення класичного танцю в школі Алена Астіє в Ліоні та намагалася приєднатися до Паризької опери, але їй відмовили через зріст (1,60 м)[5]. Після отримання ступеня бакалавра вона вивчала комунікації й аудіовізуальні засоби в ISCPA у Ліоні[6].

Телевізійна кар'єра

[ред. | ред. код]

2003 року почала працювати на Match TV ведучою «J'y étais» і на TF1 вела «Combien ça coûte?». З 2004 до 2006 рік вела «La Matinale» на Canal+[6]. З вересня 2007 до червня 2008 року була співведучою «Le Grand Morning» на RTL2.

2006 року приєдналася до каналу М6.[7]. У вересні замінила ведучу Віржині Ефіру, на програмі «Classé Confidentiel»[8]. У листопаді 2006, 2007 і 2008 років вона була ведучою трьох перших сезонів «La France a uncroyable talent»[8]. У грудні 2006 року вела другий сезон «L'amour est dans le pré» (французька версія «Фермер хоче дружину»), замінивши вагітну Веронік Муньє[8]. У 2007 році вона була ведучою «Nouvelle Star, ça continue», продовження програми «Nouvelle Star» від M6, що транслювалась ввечері на W9[8]. У серпні 2008 року брала участь у рекламі парфумів Magnifique, нового аромату Lancôme, яка транслювалася в прямому ефірі на M6 з Музею Родена.

Залишила M6 у червні 2009 року і приєдналася до групи каналів France Télévisions. У вересні 2009 року почала вести щоденну телепрограму «C à vous» на France 5[7]. У грудні 2009 року була співведучою телемарафону на France 2 разом з Сірілом Хануною. У січні 2010 року разом з іншими ведучими France Télévisions вела шоу, присвячене допомозі жертвам землетрусу на Гаїті 2010 року, яке транслювалося на France 2.

З квітня 2011 року була ведучою «Les grandes voix du Sidaction» на France 2[9]. У травні 2012 року через декретну відпустку її замінили на «C à vous»[10]. Вона повернулася у вересні 2012 року, але у травні 2013 року оголосила, що не буде вести наступний сезон[9] і ведучою нових випусків стала Анн-Софі Лапікс. З вересня 2013 року вела щомісячну програму «Fais-moi une place» на France 5, в якій знаменитості представляють місця, де вони люблять проводити час[11].

З січня 2014 року була ведучою музичної програми «Tenue de soirée exigée» на France 2. Перший ефір був присвячений крунерам. У жовтні 2014 року вона почала вести ток-шоу «Un soir à la Tour Eiffel», знімання якого проходили на другому поверсі Ейфелевої вежі[12]. Трансляція програми завершилася у червні 2015 року.

У вересні 2015 року приєдналася до TF1, на якому вела розважальні програми та розробляла нові формати[13], Була ведучою передачі «Stars à domicile», яка вже виходила з лютого 2001 до квітня 2004 року з Флаві Фламан у ролі ведучої. 4 грудня 2015 року вела ювілейний концерт на честь 30-річчя АккорГотелс Арена на TF1, куди запросили понад як 50 співаків.

8 січня 2016 року була співведучою програми «La Grande Histoire de la Télévision — les 40 ans de l'Ina», створеної Артуром, випуск ретроспективи про 40 років в історії телебачення через архівні фотографії та спогади близько двадцяти телеведучих усіх поколінь. З березня 2016 року вела на TF1 ток-шоу «Action ou Vérité». 9 червня 2016 року вела відкриття Євро-2016 наживо з Марсового поля за участю відомих французьких і міжнародних знаменитостей[14].

З 2018 року вела французьке ток-шоу «C'est Canteloup» з Ніколя Кантелупом.

Радіокар'єра

[ред. | ред. код]

1997 року почала працювати на радіо Nostalgie, а потім на каналі MTV у Нью-Йорку[5]. Після повернення до Франції приєдналася до Radio Nova у 2000 році та FG DJ Radio у 2003 році[15].

У вересні 2010 року приєдналася до радіо France Inter і вела щонедільну ранкову програму «Je hais les dimanches». У лютому 2011 року залишила France Inter заради телекар'єри[16].

У вересні 2014 року почала вести «Petit dimanche entre amis» на Europe 1[17]. За рік вона залишила радіостанцію і зосередилась на роботі на France Télévisions[18].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У квітні 2008 року одружилася, і розлучилася у червні 2009 року[19]. Народила дівчинку Чарлі 28 червня 2012 року від стосунків з Клеманом Місересом, кіно- та телепродюсером[20]. Вони одружилися того ж року[21]. У серпні 2014 року народила другу дитину, хлопчика Альфонса[22].

Добре знана своєю короткою стрижкою[23]. Вона сама заявила, що ніколи не почувалася комфортно з довгим волоссям і що її коротка стрижка була способом обманути себе[23]. Вона також додала, що почувається набагато краще з коротким волоссям і воно їй ідеально пасує[23].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Flammarion, ред. (2013). T'as le blues baby? (фр.). с. 190. ISBN 9782277010265.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Батьки дали їй ім'я Алессандра через її італійське походження, але співробітник відділу актів цивільного стану відмовив зареєструвати таке написання.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ GeneaStar
  2. ↑ http://www.purepeople.com/article/alessandra-sublet-mais-qui-donc-est-clement-son-mari_a112373/1
  3. ↑ Alessandra Sublet Plein écran. Le Figaro (фр.). 2 квітня 2010. Процитовано 26 серпня 2016.
  4. ↑ Alessandra Sublet est la cousine de Willy Sagnol (фр.). purepeople.com. 21 січня 2008. Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 21 вересня 2012. [Архівовано 2011-02-18 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Véronique Lopes (28 серпня 2013). Portrait de Lyonnaises. Alessandra Sublet. Tribune de Lyon (фр.).
  6. ↑ а б Emmanuel Berretta (30 червня 2009). France 5 : Alessandra Sublet préférée à Guillaume Durand et à Stéphane Bern. Le Point (фр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 21 вересня 2012.
  7. ↑ а б Alessandra Sublet (фр.). tvmag.com. Процитовано 27 жовтня 2010.
  8. ↑ а б в г Alessandra Sublet (фр.). tvmag.com. Процитовано 27 жовтня 2010.
  9. ↑ а б Alessandra Sublet annonce qu'elle arrête C à vous. Le Point (фр.). 8 травня 2013.
  10. ↑ Alessandra Sublet: "Les talk-show, il n’y a pas de la place pour tout le monde" (фр.). Premiere. 29 серпня 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
  11. ↑ Alessandra Sublet présentera Fais-moi une place. Le Nouvel Observateur (фр.). Процитовано 20 серпня 2013.
  12. ↑ Un soir à la Tour Eiffel avec Alessandra Sublet dès le 1er octobre (фр.). 9 вересня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  13. ↑ Alessandra Sublet rejoint bien TF1 à la rentrée (фр.). 20 minutes. 7 липня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  14. ↑ Prisma Média. Euro 2016 : Allessandra Sublet présentera la soirée de lancement. Voici (фр.). Процитовано 18 травня 2016.
  15. ↑ Alessandra Sublet sur France 5. Le Nouvel Observateur (фр.). 1 липня 2009.
  16. ↑ Julien Mielcarek (23 лютого 2011). Alessandra Sublet quitte France Inter. PureMédias (фр.).
  17. ↑ Alessandra Sublet fait sa rentrée sur Europe 1 avec Petit dimanche entre amis (фр.). Europe 1. 12 вересня 2014. Процитовано 5 грудня 2015.
  18. ↑ Alessandra Sublet : Je reste sur France 2 et quitte Europe 1. Le Parisien (фр.). Процитовано 6 червня 2015.
  19. ↑ Amélie Bertrand (9 червня 2009). Alessandra Sublet est un cœur à prendre (фр.). plurielles.fr. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 21 вересня 2012.
  20. ↑ Vincent Julé (30 червня 2012). Alessandra Sublet a accouché. Gala (фр.). Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 21 вересня 2012.
  21. ↑ Alessandra Sublet : Mais qui donc est Clément, son mari ? (фр.). purepeople.com. 20 грудня 2012.
  22. ↑ Alessandra Sublet maman d'un petit Alphonse. L'Express (фр.). 19 серпня 2014.
  23. ↑ а б в Du long au court, Alessandra s'affirme ! (фр.). aufeminin.com. [Архівовано 2018-03-11 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]