Алессандро Реніка

Алессандро Реніка
Алессандро Реніка
Особисті дані
Народження	15 вересня 1962(1962-09-15) (62 роки)
	Аннвіль-сюр-Мер, Італія
Зріст	182[1]
Вага	76[1]
Громадянство	Італія
Позиція	центральний захисник
Юнацькі клуби
?-1977 1977-1979	«Голозіне» «Ланероссі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1979–1982 «Ланероссі» 16 (0) 1982–1985 «Сампдорія» 67 (5) 1985–1991 «Наполі» 136 (10) 1991–1993 «Верона» 28 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1983–1986 Італія U-21 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1997–1998 «Кальдієро» 1999–2001 «Кьоджа Соттомарина» 2001–2002 «Віченца» (дублери) 2003–2004 «Кьоджа Соттомарина» 2009–2010 «Кьоджа Соттомарина» 2011–2012 «Триссіно» 2013 «Триссіно-Вальданьйо» 2016–2017 «Акд Сона Ммацца» 2017 «Грумеллезе»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Алессандро Реніка (італ. Alessandro Renica, нар. 15 вересня 1962, Аннвіль-сюр-Мер) — італійський футболіст, що грав на позиції центрального захисника, зокрема за клуби «Сампдорія» та «Наполі», а також молодіжну збірну Італії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Дворазовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка Італії. Володар Кубка УЄФА. Володар Суперкубка Італії з футболу.

Клубна кар'єра

Народився 15 вересня 1962 року у французькому Аннвіль-сюр-Мер в родині італійських емігрантів. У трьорічному віці переїхав з родиною до Італії, де почав займатися футболом у веронській команді «Голозіне», а в 14 років перейшов до академії «Ланероссі».

У дорослому футболі дебютував 1979 року виступами за основну команду «Ланероссі», за яку протягом трьох сезонів взяв участь у 16 матчах чемпіонату.

1982 року перейшов до лав «Сампдорії», що саме повернулася до Серії A і підсилювала свій склад. до складу якого приєднався 1982 року. Зі свого другого сезону у новій команді став основним гравцем на позиції ліберо. Загалом відіграв за генуезьку команду три сезони своєї ігрової кар'єри, в останньому з яких допоміг команді вибороти Кубок Італії.

1985 був запрошений до лав «Наполі», одного з лідерів тогочасного італійського футболу. Провів у складі неаполітанців шість років своєї кар'єри гравця, протягом яких у статусі основного захисника додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Італії, знову ставав володарем Кубка Італії, а також став володарем Кубка УЄФА і Суперкубка Італії.

1990 року отримав важку травму, від якої повністю не відновився і наступного року залишив «Наполі». Завершував ігрову кар'єру у команді «Верона», за яку виступав протягом 1991—1993 років.

Виступи за збірну

Протягом 1983–1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах. Був учасником молодіжного Євро-1984.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1997 року, очоливши тренерський штаб команди «Кальдієро». У подальшому працював ще з низкою нижчолігових італійських команд, а також тренував команду дублерів «Віченци».

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (2):

«Наполі»: 1986-1987, 1989-1990

• Володар Кубка Італії (2):

«Сампдорія»: 1984-1985

«Наполі»: 1986-1987

• Володар Кубка УЄФА (1):

«Наполі»: 1988-1989

• Володар Суперкубка Італії з футболу (1):

«Наполі»: 1990

Примітки

1. Panini, ред. (14). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 2 (1985-1986). с. 42. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)

Посилання

• Алессандро Реніка на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Алессандро Реніка на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Алессандро Реніка на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»