Альберто Герчунофф

Альберто Герчунофф
ісп. Alberto Gerchunoff
Народився1 січня 1883(1883-01-01)
Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія
Помер2 березня 1950(1950-03-02) (67 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
ГромадянствоАргентина Аргентина
Діяльністьписьменник, журналіст і сценарист
ЗакладЛа Насьйон
Мова творівіспанська, їдиш
Magnum opusThe Jewish Gauchosd
Нагороди
CMNS: Альберто Герчунофф у Вікісховищі
На фото А. Герчунофф сидить у центрі
Кадр з фільму «Єврейські гаучо в Пампасах»

Альберто Герчунофф (ісп. Alberto Gerchunoff; 1 січня 1883(18830101), Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія — 2 березня 1950, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський письменник, журналіст, сценарист, один із організаторів аргентинської Єврейської спільноти.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Проскурові Подільської губернії. Його родина в 1889 році емігрувала в «столицю» єврейських сільськогогосподарських поселень в Аргентині — місто-колонію Мойсесвілль в провінції Санта-Фе, засноване 23 жовтня 1889 року вихідцями з Російської імперії[2].

Його батько трагічно загинув — його було вбито гаучо 12 лютого 1891 року. Через декілька місяців сім'я переїхала в колонію Рахіль (ісп. Rajil), засновану філантропом, австрійським бароном Морісом де Гіршем, як укриття для євреїв, що втікали від погромів у Європі. Пізніше Альберто переїхав до Буенос-Айреса[2].

А. Герчунофф працював в основному як журналіст передової газети Аргентини «Ла Насьйон» (ісп. La Nación), також він є автором багатьох відомих романів і книг про життя євреїв в Латинській Америці, серед них, «Єврейські гаучо в Пампасах» (ISBN 0-8263-1767-7), яку екранізував в 1975 році Хуан Хосе Хусід[2][3].

Спілка письменників Аргентини нагородила Альберто Герчунофф почесною премією, але вже у 1952 році, за два роки по його смерті.

Спершу Альберто Герчунофф був прихильником асиміляції євреїв Аргентини, проте з приходом Гітлера до влади змінив свою думку і виступав за створення держави Ізраїль перед Організацією Об’єднаних Націй у 1947 році.

Альберто спільно з Вільгельмом Райхом, учнем Зигмунда Фройда, американським психоаналітиком австрійського походження, працював над версією його теорії Оргон, що розроблялась з метою зберегти основу єврейських культурних спогадів, багато з яких були зібрані Альберто у вигляді усних історій та опубліковані ним у 1948 році в одній з його друкованих збірок.[1]

Дивись також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Jaroslasky, S. (1957). Alberto Gerchunoff: Vida y Obra, Bibliografía-Antología.
  • Kantor, M. (1960). Sobre la obra y el anecdotario de Alberto Gerchunoff.
  • Aizenberg, E. (2000). Parricide on the Pampa? A New Study and Translation of Alberto Gerchunoff's Los gauchos judíos. ISBN 3-89354-121-7.
  • Aizenberg, E. (2002). Books and Bombs in Buenos Aires. Borges, Gerchunoff and Argentine-Jewish Writing.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Родом з Проскурова. Альберто Герчунофф - 2 Березня 2017 - МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. mimh.org.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  2. ↑ а б в Gerchunoff, Alberto. www.jewishvirtuallibrary.org. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  3. ↑ Los gauchos judíos (1975) - IMDb на сайті IMDb (англ.)