Альгімантас Масюліс

Альгімантас Масюліс
лит. Algimantas Masiulis
Актор Масюліс. Фото Г. Тер-Ованесова
Актор Масюліс. Фото Г. Тер-Ованесова
Ім'я при народженні	Альгімантас Масюліс
Народився	10 липня 1931(1931-07-10) село Сурдегіс, Литва
Помер	19 серпня 2008(2008-08-19) (77 років) Каунас, Литва  колоректальний рак
Поховання	Петрашунський цвинтар
Національність	литовець
Громадянство	СРСР → Литва
Діяльність	актор театру і кіно
Роки діяльності	1962—2002
IMDb	nm0556434
Нагороди та премії
народний артист Литви (1974) Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса

Альгімантас Масюліс (лит. Algimantas Masiulis; 10 липня 1931 — †19 серпня 2008) — литовський актор, народний артист Литви (1974).

Життя і творчість

1951 року закінчив студію при Драматичному театрі в литовському місті Паневежис під керівництвом театрального режисера Юозаса Мильтініса.

Масюліс створив близько 160 ролей на театральній сцені і 100 ролей в кінофільмах. Як і більшість вихідців з окупованих балтійських країн, він частіше грав у російських стрічках «іноземців». Зніматися почав ще в середині 1950-х років, але популярність йому принесла роль Міколаса-Локіса у кінострічці " Ніхто не хотів умирати " — шедеврі литовської кінокласики. Серед сотні фільмів, в яких він знявся, — «Херкус Мантас», «Американська трагедія», «Політ через Атлантику», «Щит і меч», «Діаманти для диктатури пролетаріату», «Місія в Кабулі», «Острів скарбів», «Крах інженера Гаріна», «Блакитний карбункул» та інші.

Останньою роллю в кіно був діалог з кінорежисером Раймондасом Вабуласом в документальному фільмі «Встигли вчасно поговорити» (2006).

Лауреат багатьох литовських і російських нагород, нагороджений зокрема вищим орденом Литви — орденом Великого князя Литовського Гедиміна.

В останній період життя актор написав спогади «Тема: завжди є можливість», займався акварельним живописом. На схилі життя боровся з раком, переніс важку операцію кишківника. Похований на Петрашунському цвинтарі Каунаса.

Фільмографія

• 1957 — «Ігнотас повернувся додому» — офіцер
• 1957 — «Потонулий»
• 1959 — «Юлюс Яноніс» — Вацекас
• 1959 — «Адам хоче бути людиною» — кельнер
• 1962 — «Кроки в ночі» — Кузмінскас
• 1964 — «Хроніка одного дня» — Венцкус
• 1966 — «Ніхто не хотів помирати» — Миколас Локіс
• 1966 — «Чуже ім'я» — Йохан, капітан абвера
• 1967 — «Ночі без ночівлі» — Мечис
• 1968 — «Почуття» — Фердинанд
• 1968 — «Сини Вітчизни»
• 1968 — «Щит і меч» — Віллі Шварцкопф
• 1969 — «Рокіровка в довший бік»
• 1971 — «Місія в Кабулі» — Герхард Епп
• 1971 — Острів скарбів — сквайр Трелоні
• 1972 — «Геркус Мантас» — вікінг Саміліс
• 1972 — «Це солодке слово — свобода!» — Перес
• 1972 — «Круг»
• 1973 — «Людина в штатському»
• 1973 — «Крах інженера Гаріна» — Штуфен
• 1975 — «Діаманти для диктатури пролетаріату» — Нолмар, резидент німецької розвідки
• 1975 — «Час її синів» — Литовко
• 1975 — «Стріли Робін Гуда» — лицар Гай Гісборн
• 1975 — «Дума про Ковпака» — Фрідріх Крюгер
• 1977 — «Доля» — штурнбанфюрер Зольдинг
• 1977 — «Озброєний і дуже небезпечний» — адвокат Старботтл
• 1977 — «Недільна ніч» — Криница, вчитель
• 1977 — «Обмін» — Жилюс
• 1977 — «Зустріч на далекому меридіані» — Хенкел
• 1977 — Вітер «Надєжди» — закордонний вулканолог
• 1977 — Осінь мого дитинства — Теофіліс
• 1978 — «Фортеця» — фон Ерліх
• 1978 — «Оксамитовий сезон» — Бернард
• 1978 — «Життя Бетховена» — Стефан Брейнинг
• 1978 — «Змилуйся над нами» — батько Гядимінуса
• 1979 — «Останнє полювання» — Стюарт
• 1979 — «Блакитний карбункул» — Шерлок Холмс
• 1979 — «Антарктична повість» — Пухов
• 1979 — Викрадення «Савойї» — Макс Абендрот
• 1980 — «Факт» — Старий Пяцюконіс
• 1981 — «34-й швидкий» — Борис
• 1981 — «Чорний трикутник» — Федір Карлович Кербель
• 1981 — «Американська трагедія» — адвокат Джефсон
• 1982 — «Післязавтра, опівночі» — Бартлей
• 1982 — «Медовий місяць в Америці» — Кукаускас
• 1982 — «Якщо ворог не здається...» — генерал Манштейн
• 1982 — «Літо закінчується восени» — Якимкус
• 1983 — «Я, син трудового народу» — Вірхов
• 1983 — «Політ через Атлантичний океан» — Машльонас
• 1983 — «Балада про доблесного лицаря Айвенго» — принц Джон
• 1983 — «Водій автобуса» — професор
• 1983 — «Чокан Валіханов» — Дюгамель
• 1984 — «Європейська історія» — Коллер
• 1985 — «Улюбленець публіки» — директор цирку
• 1985 — «Чорна стріла» — Бенет Геч
• 1985 — «Софія Ковалевська» — Карл Веєрштрас
• 1985 — «Перемога» — президент США Гаррі Трумен
• 1986 — «Таємниці мадам Вонг» — Стен
• 1986 — «Чічерін» — Локкарт, англійський дипломат-шпигун
• 1986 — «Перехоплення»
• 1986 — «Замах на ГОЕЛРО» — Габт
• 1986 — «Лермонтов» — Клейнміхель
• 1986 — «Гра хамелеона» — барон
• 1987 — «У нетрях, де ріки біжать…» — Кассіді
• 1987 — «Недільний день в пеклі»
• 1989 — «Рідні берега» — іноземець похилого віку
• 1989 — «Вхід до лабіринту» — барон Фуггер
• 1992 — «Серця трьох» — містер Ріган
• 2000 — «Каменська. Збіг обставин» — Дорман
• 2004 — «Каунаський блюз» — Вільгельм
• 2006 — «Встигли вчасно поговорити» (документальна кінострічка)

Джерела

• http://www.kommersant.ru/Doc-y/1013489 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (Помер актор Альгімантас Масюліс, російською)
• http://www.aif.ru/culture/article/20443 [Архівовано 19 вересня 2008 у Wayback Machine.] («Аргументи і Факти», стаття «Головний фашист Союза» мріяв зіграти Дон Кіхота ")
• Альгимантас Масюлис на сайте Кино-Театр. Ру [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.]