Альфред Тарновський | |
---|---|
Країна |
![]() |
Народження |
3 березня 1917 Львів |
Смерть |
24 листопада 2003 (86 років) Краків |
Піковий рейтинг |
2524 (липень 1950[1]) |
Альфред Тарновський (пол. Alfred Tarnowski, 3 березня 1917, Львів — 24 листопада 2003, Краків) – польський шахіст, тренер і шаховий теоретик.
Перші шахові студії отримав у рідному Львові, де мешкав до 1945, однак помітних виступів у довоєнні роки не мав. По війні переїхав до Кракова, дебютував у 1946 на першому повоєнному чемпіонаті країни в Сопоті, де посів сьоме місце. У наступних роках 12 разів брав участь у першостях Польщі, завоював дві нагороди: титул чемпіона (1961 року в Катовицях) і срібло турніру (1949 року в Познані). Переможець командного чемпіонату Польщі 1948.
Виступив у складі збірної команди Польщі на чотирьох Олімпіадах:
Загалом у цих змаганнях здобув для збірної 29½ пунктів у 56 партіях (приблизно 52,7%). Активно виступав у інших міжнародних турнірах.
Був також тренером і теоретиком шахової гри. Один з небагатьох у тогочасній Польщі публікував роботи присвячені теорії дебютів. Його аналіз варіанту Найдорфа в сицилійському захисті оцінив і використовував сам Найдорф. На Меморіалі Пшепюрки 1950 шахіст виграв важливу для шахової теорії свого часу партію проти Марка Тайманова[2]. Альфреда Тарновського вважали знавцем іспанської партії та слов'янського захисту.
![]() |
Попередній Богдан Слива |
![]() |
Чемпіон Польщі з шахів 1961 |
![]() |
Наступний Вітольд Бальцеровскі |